Українська діаспора. Про термін та поняття.

Термін «діаспора» вживається науковцями і на позначення українців і осіб, що мають українське походження та проживають за межами етнічних землель. «Діаспора» – слово грецького походження, що означає «розсіювання». А його загальновизнане трактування таке – перебування значної  частини народу (етнічної спільноти) за межами країни його походження. Українська діаспора утворилася в результаті добровільного переселення, насильницького виселення, загрози геноциду, дії економічних і географічних чинників, таких як повені або посухи.

Не так давно цей термін стовно українців майже не вживався. А використовувся він щодо давніх євреїв, розселення яких світом розпочалося у VІІІ ст. до н. е., в той час, коли цар Ассирії Саргон ІІ захопив давньоєврейську провінцію Самару. На початку VІ ст. до н. е. (після захоплення Єрусалима римлянами (60 – 70-і рр. н. е.) єврейська діаспора значно збільшилась. А після зруйнування Єрусалима римлянами (60 – 70-і рр. н. е.) більшість палестинського населення розселилась по Європі, Азії, Африці.

Чисельною була й діаспора християн-вірменів, що проживали на землях, оточені мусульманським світом. Їх розселення почалося у ХІV ст. після вторгнення на Закавказзя орд Тимура, і мало декілька етапів:

–          У ХVІ –  ХVІІІ ст. після завоювання Туреччиною і Персією Вірменії.

–          У 1895 – 1896 рр.

–          У 1915 р. у результаті Першої світової війни.

Як наслідок мільйони вірмен «розсіялися» по всьому світу, в тому числі Україні.

Розселення українців за кордоном має ряд своїх особливостей. Серед причин еміграції переважає трудова або ж економічна. Вживання поняття «діаспора» до цієї частини українців за кордоном не не має заперечення. Однак варто взяти до уваги взяти і те, що в частині зарубіжних країн – Румунії, Угорщині, Словаччині, Польщі – велика кількість українців живе на українських етнічних землях. Тому вони діаспори в класичному розумінні такого поняття не утворюють.

Коли йде мова про українців і всіх осіб українського походження, що розселені за кордоном, науковці користуються такими визначеннями: «українці в зарубіжних країнах», «зарубіжні українці», «українці на поселеннях»; часто говорять також «американські українці», «канадські українці», «аргентинські українці», «російські українці», «казахські українці» тощо. Але термін «українська діаспора» останнім часом став широко  вживатися щодо всіх зарубіжних українців, у тому числі й тих, що живуть на українських етнічних землях.

Спроби окремих осіб вести політичну гру навколо терміна «українська діаспора», надаючи йому негативного смислового звучання, не мають належних підстав, і є рецидивами горезвісного минулого.

Термін «українська діаспора» є визнаним у світі та має належні підстави для широкого вжитку та застосування, і в даному випадку стосується українців, які проживають поза межами державного кордону України. Оскільки в світовій історіографії визначення «діаспора» вживається щодо тих, хто живе поза своєю батьківщиною, в тому числі й на своїх етнічних землях, поняття «українська діаспора» також можемо вживати щодо всіх без винятку українців чи осіб українського походження, які розселені поза державними кордонами України». Після здобуття незалежності Україною, поглиблення економічних та національно-культурних відносин з українцями західної діаспори і республік колишнього Радянського Союзу, переходу цих зв’язків на державну основу статус українців із зарубіжжя змінився, вони усе активніше входять до  державотворчих процесів та економічних проблем, що постали перед сучасною Українською державою.