Українська діаспора в Білорусі

Українська діаспора в Білорусі

Проблема розселення українців у Білорусі вивчена недостатньо. В результаті навіть тепер, коли систематично проводяться переписи населення, в тому числі за його національною ознакою, точно визначити число українців у республіці важко. За переписом 1897 р. тільки в Гродненській губернії жило 362,5 тис. українців (22,6% усього населення), в тому числі в Кобринському повіті—146,8 тис. (79,6%), Берестейському —140,6 тис. (64,4%).

Прапор Білорусі
image-527

Прапор Білорусі

Неоднозначним і ще до кінця не вирішеним є питання про українсько-білоруське етнічне розмежування в північно-західній і південній частинах республіки, де, за одними оцінками, живуть українці, за іншими — білоруси. У зв’язку з тим що одні переписи фіксували це населення як українців, інші — як білорусів, мали місце невідповідності у визначенні чисельності української діаспори у цій республіці. Наприклад, згідно з переписом 1897 р. більшість населення Брестщини була врахована українським, чисельність якого зафіксована в 407 тис, чол. (за 1795 р. — в 225 тис., 1719 р. — 186 тис. чол.). Згідно з переписами 1926 – 1931 рр. (в СРСР, як уже зазначалося, у 1926 р., в Польщі — у 1931 р.) число українців у Білорусі становило лише 34,5 тис. чол., за оцінками 1937 р.— 65,4 тис., 1939 р. — 164,3 тис. У різні періоде» сильно «змінювалася» і частка українців серед населення Білорусі. Так, у 1719 р. українці становили близько 7% населення Білорусі (в сучасних межах), 1897 р. — 5,7%, 1959 р. — 1,7 %, 1989 р. — 2,9%.

Дослідження інтенсивності територіальних напрямків міграційних потоків з України в Білорусь, районів вибуття і районів прибуття мігрантів, їх національної структури дає змогу зробити висновок, що невелике і поступове збільшення частки українців серед населення Білорусі відбувається внаслідок чисельної переваги українців, які прибувають у республіку, над чисельністю українців, які вибувають з неї. Наприклад, у 1989 р. з Білорусі прибуло в Україну 11,1 тис. чол., у Білорусь з України 10,9 тис. чол., у тому числі українців — відповідно 3,6 тис. і 4,2 тис. чол., білорусів — 6,7 тис. і 5,4 тис. чол. Таке загальне співвідношення в міграції українців і білорусів між Україною і Білоруссю мало місце і в попередні роки, що призводить до відносно незначного зростання української діаспори в Білорусі.

За даними перепису населення 1989 р. в Білорусі нараховувалося 291,0 тис. українців — на 149 тис. чол. менше, ніж на Україні білорусів (440 тис.). Порівняно з 1959 р. кількість українців у республіці зросла в 2,1 рази. Особливо швидко зросла чисельність української діаспори в Білорусі у 1959 — 1970 (з 133,1 тис. до 190,8 тис. чол.) і 1979 — 1989 (з 231,0 до 291,0 тис.) роки.

У кожній з областей українців стало у 1989 р. удвоє більше, ніж у 1959 р. (у Мінську українців у 1989 р. жило майже втроє більше, ніж у 1959 р. — відповідно 53,2 тис. і 18,3 тис.).

Провідне місце в Білорусі за числом українців належить пограничним з Україною Гомельській (в 1989 р. 68,6 тис.) і Брестській (60,6 тис.) областям, а також Мінську (53,2 тис.). В названих двох областях, а також у столиці республіки розселено 182,6 тис. українців — понад 60% усіх українців Білорусі. Далі за чисельністю ідуть Мінська (в 1989 р. 29,6 тис.), Могильовська (29,4 тис.), Вітебська (26,1 тис.) і Гродненська (23,4 тис.) області.

По областях республіки спостерігається певна територіальна диференціація частки українців серед усього населення. Найвищою є вона у Гомельській (в 1989 р. 5,1%), Брестській (4,2%) областях і Мінську (3,3%). У Мінській, Вітебській та Гродненській областях питома вага українців незначна — не перевищує 2% від числа всіх жителів.

Найвища частка українців є в таких пограничних з Україною районах (1989 р.): Брестському (10,4%), Кобринському (7,8%), Малоритському (7,3%), Кам’янецькому (6,6 %), Жабиикіаському (4,9%) Брестської обл.; Бретонському (8,7%), Єльському (5,7%), Гомельському (4,5%) Гомельської обл. Значна питома вага українців зафіксована в Бресті (7,5%), Гомелі (6,7%), Кобрині (5,6%), Пінську (5,3%), Пружанах,(4,8%) та ін.

У Білорусі, поблизу з Україною, дуже інтенсивно відбувається денаціоналізація українців. Лише в одній області — Брестській — частка українців, які вважають рідною мову українську, в 1989 р. становила 65,6%, В цілому по Білорусії вона була відносно незмінною упродовж усього повоєнного часу (в 1959 р. — 46,8%, 1970 р. — 47,3%, 1979 р. — 43,4%). Наближалися до 50-процентної межі Мінська (49,9%), Гомельська (49,4%) і Могильовська (45,2%) області. В Мінську (32,8%) і Гродненській обл. (31,4%) ці показники дуже низькі.

Поділитись

Схожі записи

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

Пошук

Оголошення

Шукаємо авторів

Шукаємо авторів

Ми на Facebook