Республіки Закавказзя — Грузинська, Азербайджанська і Вірменська — мають одне з останніх місць серед союзних республік колишнього СРСР за чисельністю української діаспори. У 1989 р. тут жило 93,1 тис. українців і осіб українського походження, що становило близько 0,6% усіх жителів названих країн. За повоєнний час українська діаспора Закавказзя зростала повільно — за останні 30 років (1959 — 9,5 тис. чол. Причому впродовж першого десятиліття (1959 — 1970 рр.) це число зросло приблизно на 3,5 тис. чол., за 1970 — 1979 рр. воно різко скоротилося (майже на 7 тис. чол.), а за 1979 — 1989 рр. знову швидко збільшилося.
Основна частина українців живе насамперед у містах, розташованих поблизу одного з найбільших районів їх розселення — Абхазької АРСР, а також у великих містах, особливо в столичних. У 1989 р. тільки в столичних містах Закавказзя проживало 42,7 тис. українців — майже 46% усього українського населення даного району. Між тим, у деяких районах Закавказзя (Нахічеванська АРСР, Нагірно-Карабахська і Південно-Осетинська автономні області, колишні райони республіканського підпорядкування в Азербайджані) українці практично не проживали.
Понад 50% українців Закавказзя (52,4 тис. чол.) живе в Грузії. Найбільші їх громади зосереджені в Тбілісі (в 1989 р. 16,1 тис.), Абхазії (11,7 тис.).
В Абхазії українці становили (1989 р.) 2,2% усього населення республіки (в Аджарії — 1,5%, Тбілісі — 1,3%). 53,4% українців Грузії вважає рідною мовою українську, в тому числі ті, хто живе в Абхазії — 57,6%, Аджарії —55,3%, Тбілісі — 42,6%. Всього в Грузії живе 0,1% всіх українців колишнього СРСР.
Між Україною і Грузією встановилися досить інтенсивні міграційні зв’язки. На Україні, як відомо, живе 234 тис. грузинів (0,6% усіх грузинів СРСР). У1989 р. з України в Грузію емігрувало 3,4 тис. чол., з Грузії в Україну — 5,3 тис., у тому числі українців у Грузію — 0,8 тис., грузинів в Україну 1,1 тис. чол.
Геополітична карта Закавказзя – Грузія, Азербайджан, Вірменія.
Друге місце за чисельністю української діаспори в Закавказзі належить Азербайджану, де кількість українців у 1989 р. становила 32,3 тис. чол. Майже 60% їх живе в Баку. Всього в Азербайджані зосереджено менше ніж 0,1% усіх українців, що живуть у колишньому СРСР. У свою чергу, 37,0 тис. азербайджанців (0,5% загальної їх кількості) поселилося на Україні. Останнім часом, особливо після загострення міжнаціональних конфліктів у Закавказзі, в Україну помітно зросли потоки з Азербайджану. Наприклад, у міста України в 1989 р. прибуло з цієї республіки 10,3 тис. чол., у тому числі 2,2 тис. азербайджанців. Потік з України мігрантів в Азербайджан був значно меншим — 4,1 тис. чол. (в т. ч. азербайджанців — 2,6 тис.). Відносно висока частка українців Азербайджану зберегла українську мову (65,3%).
У Вірменії в 1989 р. проживало 8,3 тис. українців (0,02 % всіх українців СРСР), переважно в містах. Вірменська діаспора в Україні (54,2 тис. чол.) у кілька разів перевищує українську діаспору в Вірменії (в Україні поселено 1,2% усіх вірменів Радянського Союзу). Між Україною і Вірменією встановилися досить тісні зв’язки по лінії міграції населення. В 1989 р., наприклад, на Україну з Вірменії прибуло 4,6 тис. чол. (у тому числі 2,6 тис. вірмен, 0,9 тис. українців; з України у Вірменію — 2,5 тис.
Залишити коментар