Соціальна інфраструктура

Соціальна інфраструктура ‒ це сукупність, або комплекс галузей, призначенням яких у суспільному поділі праці є задоволення потреб населення у соціально-культурних і соціально-споживацьких послугах.

Торгівля і громадське харчування.

За формальний показник, який характеризує рівень розвитку торгівлі в регіоні є роздрібний товарообіг. Він відображує дію складної сукупності соціальних і економічних чинників, зокрема, купівельна спроможність населення, розвиненість мережі торгівельних закладів, товарна забезпеченість, інформаційна, транспортна інфраструктура тощо.

В Україні спостерігається регіональна відмінність обсягів роздрібного товарообігу. Він визначається, насамперед, динамікою економічного розвитку регіону; структурою економіки; особливістю умов життєдіяльності населення; статево-вікові відмінності населення; рівень освіти; середній дохід на одного члена сім’ї.

Товарообіг громадського харчування прогнозують окремим показником і вводять його складовою частиною до загального обігу роздрібного товарообігу.

Житлово-комунальне господарство. Це складний комплекс підгалузей, завданням яких є задоволення комунальних, побутових і соціально-культурних потреб населення.

До складу житлово-комунального господарства входять:

• • житлове господарство;
• • санітарно-технічні підприємства;
• • служби інженерних мереж і споруд;
• • транспорт;
• • енергетичне господарство;
• • всі види зовнішнього благоустрою;
• • служби обрядових і спеціальних послуг.

Побутове обслуговування. Належне побутове обслуговування населення сприяє економії суспільної праці, витрат, раціональному використанню вільного часу, зближенню рівнів життя міських і сільських жителів.

Структура підгалузей побутового обслуговування:

• • ремонт і індивідуальне пошиття взуття, швейних, хутрових, шкіряних виробів, головних уборів і текстильної галантереї;
• • ремонт, пошиття і в’язання трикотажних виробів;
• • ремонт побутових машин та приладів;
• • ремонт і виготовлення металовиробів і меблів;
• • ремонт і техобслуговування індивідуальних транспортних засобів;
• • хімчистка і фарбування;
• • послуги пралень;
• • фотопослуги;
• • будівельні послуги;
• • послуги лазень, перукарень;
• • прокат речей;
• • транспортні послуги;
• • ритуальні послуги.

Народна освіта. Регулювання розвитку народної освіти має охоплювати мережу дошкільних закладів, загальних шкіл, шкіл і груп з подовженим днем, шкіл-інтернатів тощо.

Регулювання розвитку галузей культури передбачає вивчення умов формування суспільних потреб в культурному обслуговуванні, а також аналіз ресурсних можливостей їх задоволення.

Транспорт є важливою сферою інфраструктурного забезпечення населення та народного господарства України, складовою частиною її комунікаційної інфраструктури поряд із зв’язком та електропередачею.

Найважливіша функція транспорту ‒ переміщення людей та вантажу. Звідси витікає розподілення транспорту за об’єктами переміщення на пасажирський та вантажний.

Залізничний транспорт отримав в Україні досить високий рівень розвитку. Він виконує важливі функції по перевезенні пасажирів та вантажу у внутрішньодержавному і особливо в міждержавному сполученні.

Автомобільний транспорт міцно утримує перше місце за перевезенням пасажирів та друге ‒ за вантажообігом.

Морський транспорт включає судна різних типів і призначень, морські порти й шляхи, судноремонтні підприємства та суднопідйомне устаткування, засоби зв’язку та електрорадіонавігації тощо. Морський транспорт забезпечує основні імпортні та експортні поставки вантажів, а також здійснює транзитні перевезення.

Повітряний транспорт має важливе значення для перевезення пасажирів, пошти, цінних та термінових вантажів. Здійснює переважну більшість трансконтинентальних пасажироперевезень та перевезень товарів з невеликим терміном зберігання на значні відстані. Недоліки: висока собівартість, залежність від погодних умов.

Зв’язок ‒ галузь народного господарства, яка забезпечує передачу та прийом інформації поштовим, телеграфним, радіо-, телефонним та іншим способами. Обслуговує всі галузі народного господарства, служить для задоволення побутових і культурних потреб населення.