Суспільні потреби як соціальна база добробуту

Суспільні потреби як соціальна база добробуту

Добробут − соціально-економічний стан суспільства, який виражає відповідність матеріального і духовного забезпечення всіх і кожного згідно з їх природними потребами.

Виробнича та соціальна складові господарської системи країни є визначальними в розв’язанні питань, що характеризують стан і рівень добробуту суспільства. Структура виробництва орієнтується на потреби, а створений продукт − на задоволення суспільних потреб.

Соціальні потреби є складним і багатоаспектним явищем, яке виражає безпосереднє ставлення виробника і споживача до об’єкта виробництва і предмета споживання.

Потреби − види продукції, речей, послуг, які необхідні людям і які вони бажають і прагнуть мати, споживати, використовувати.

Найзагальніше потреби виражають об’єктивно необхідні передумови виробництва, взаємодії виробників і споживачів. Потреби споживачів визначають зміст, структуру й обсяги виробництва, а винагорода грішми стає фактором організації виробництва і праці.

Відмінності в характері діяльності та умовах життя, економічні, соціальні і психологічні відмінності між людьми зумовлюють відмінності в їхніх потребах. Зміст категорії “потреби особистості” полягає у тому, що для одних вони є стимулом до підприємництва і праці, для інших − реалізацією життєвих потреб, тобто встановлюється певне співвідношення між пропозицією (виробництвом) і попитом (споживанням).

Потреби класифікують:

  • за суб’єктом: національні, регіональні, колективні, індивідуальні (приватні);
  • за функціональною роллю: пріоритетні, стійкі, ситуаційні, другорядні;
  • за об’єктом (предметом): матеріальні, духовні, етичні, естетичні;
  • за сферами діяльності: політичні, ідеологічні, потреби у праці, пізнанні, спілкуванні, рекреаційні, релігійні та ін.

Потреби є соціально-економічним, національно-суспільним явищем. Вони перебувають у постійному розвитку, мають історичний характер. Відсутність усвідомленої потреби збуджує до неї інтерес, формує стимул до підприємництва і до праці для її задоволення. Отже, потреба, стимул, інтерес не існують поза людиною чи групою людей. Вони перебувають, у тісному діалектичному зв’язку, є тими ланками, через які виявляють свою дію економічні закони у сферах виробництва і обміну.

Поділитись

Схожі записи

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

Пошук

Оголошення

Шукаємо авторів

Шукаємо авторів

Ми на Facebook