До південної кріпосної стіни Херсонесу торцем примикав величезний прямокутний басейн – міське водосховище. Ця унікальна споруда вміщувало понад 1800 куб. м. води. Довжина басейну становила 28 м., ширина – 13,4 м., а в глибину він зберігся на 3,75 м., хоча спочатку міг мати майже в два рази більше за рахунок висоти стін, що не збереглися. Останні вражають своєю товщиною, що досягає 2,5 м. Будівельники склали їх з бутових каменів, залитих міцним розчином вапна, піску і товченої кераміки, і облицювали ретельно обтесаними плитами вапняку. Між фортечною стіною і торцем басейну прокладене ложе добре збереженого водопроводу з керамічних труб. Труби з’єднувалися спеціальним розчином вапна з піском-цем’янкою. Міцність цем’янки з часом збільшилася настільки, що простіше було розбити самі труби, ніж роз’єднати їх. Вчені досліджували склад цієї білої мас і прийшли до висновку, що отримати цемент такої ж дивовижної міцності не вдалося і, ймовірно, секрет його втрачено. До басейну водосховища примикав комплекс просторих, колись пишно оздоблених приміщень. Ймовірно, це були терми – громадські лазні.
Залишити коментар