Мазепинка – традиційний головний убір Українських січових стрільців, захисників нашої країни початку ХХ ст. Клинчастий розріз передньої частини мазепинки нагадував шапку «Мегерку», яку носили козаки у XVII ст. в період гетьманства Івана Мазепи. Звідси головний убір отримав свою назву. Спереду на мазепинці була кокарда, на якій зображений лев на скелі (герб львівської землі) і напис «УСС. 1914 ». Розробив головний убір Левко Лепкий. Пізніше мазепинка використовувалася Галицької Армією (частиною якої стали січові стрільці) і УПА.
Головний убір, розроблений Лепким, був схвалений 10 січня 1916 р., на засіданні комісії УСС. 17 січня 1917 р. було отримано офіційний дозвіл на її носіння з боку австро-угорської влади, шапку стали виготовляти за державний рахунок.
22 квітня 1919 р. Державний секретаріат військових справ ЗУНР затвердив офіційний головний убір. Розпорядження було опубліковано в 11-й частині «Вістника Державного Секретаріату Військових Справ». Проте вже влітку цього ж року, у зв’язку з евакуацією Галицької армії із Західної України, і пов’язаної з цим залежно від постачання з боку Наддніпрянської армії УНР, в якості головного убору вимушено приймається стандартний для наддніпрянців кашкет англійського крою з м’якою тулією – так звана «киянка», відома також як «петлюрівка».
У 1940 р. Революційний Провід ОУН, готуючи створення національних збройних сил, розробив проект уніформи для них. Головним убором передбачалася шапка-мазепинка.
У 1941 р. мазепинку використовували бійці Української Національної Революційної Армії, а після роззброєння останньої німцями набуває поширення в загонах УПА.
У Віснику Державного Секретаріату Військових Справ, що датується 1919 р. міститься опис славнозвісної шапки: «Мазепинка» складається з околиша, загорнутих накладок, клинчастого переднього вирізу, козирка, витисненого знака відмінності і кокарди. Околиші зшивається з 8 клинів таким чином, що створюють дно головного убору. Клини шиють таким чином, що вони сходяться точно посередині дна убору. Висота околиша знизу доверху 7 см в передній частині, задня частина околиша на 1 см менше. Накладки пришиваються в нижній частині і попереду мають клиноподібний виріз. Верхня частина клинчастого вирізу розходиться на 6 см один від одного. У нижній частині вирізу пришивається ґудзик діаметром 14 мм. Головний убір шиється з тієї ж самої тканини, що і формений одяг, канти убору відшивається з тканини кольором, прийнятої як знак відмінності в мундирі».
В березні 2015 р. мазепинка представлена як елемент нової форми Збройних сил України.
Залишити коментар