Кодацька фортеця

Кодацька фортеця

У 1634 р. після завершення польсько-російської війни, в якій брало участь і 20 тис. козаків, польський уряд прийняв ряд рішень, спрямованих проти українського народу. Особливе місце при цьому відводилося боротьбі із Запорозькою Січчю, що грала все більш помітну роль у визвольному русі України. У лютому 1635 р. сейм Речі Посполитої затвердив постанову «Про припинення козацького свавілля». У цьому документі йшлося про категоричну заборону (під загрозою найсуворіших покарань) втечі селян і міщан на Запоріжжя, провезенні туди зброї, провіанту і т.д. Для повної ізоляції Січі від решти України було прийнято рішення про будівництво на Дніпрі близько Кодацького порога потужної фортеці Кодак (угро-фінською мовою «кодак» означає водоспад). Прийняття такого рішення свідчило про те, що польське керівництво вже не сподівалося на реєстрове військо та його гарнізон на Запоріжжі. Будівельними роботами було доручено керувати французькому інженеру Г.Боплану, котрий перебував на службі у поляків. Місце для фортеці обрали біля першого, Кодацького порога на правому березі Дніпра, де річка, повертаючи на південний захід, ставала значно вже. Це давало можливість контролювати положення на річці і не пропускати човни на Січ або з Січі. Фортеця, побудована вже в липні 1635 р., здавалося була неприступною і представляла собою чотирикутник з виступаючими бастіонами так званої старонидерландской системи. З півдня і сходу підступи до фортеці були захищені скелями, з півночі – глибоким яром, а із заходу – ровами і високими валами. Єдиний шлях до Кодака вів через ворота, з’єднані із зовнішнім світом підйомним мостом. Комендантом фортеці уряд призначив французького капітана Жана Маріона, а комісаром – польського шляхтича Пшіяловского. Під їх командуванням перебувало дві сотні німецьких найманців – драгунів, які постійно несли вартову службу на фортечних стінах і патрулювали на конях степові околиці. Всі, хто прямував на Запоріжжі або ж йшов звідти «на волость», піддавалися арешту. Затриманих змушували трудитися на важких земляних роботах, а на ніч заковували в кайдани й кидали в кріпосну в’язницю. Ось як про це говориться в народній думі: «Не схотіли пани-ляхи пропустити, щоб їздили в Січ бурлаки та й через пороги. Споруди над Кодаком місто-крепостніцу, ще й прислали в Кодак військо, чужу-чужаницю».

Запорізькі козаки добре розуміли призначення Кодацької фортеці і тому вирішили її знищити. Керівництво цією операцією взяв на себе гетьман нереєстрового козацтва Іван Сулима. Маючи 800 січовиків (за іншими даними 3000), він попередньо провів ретельну розвідку і в ніч з 3 на 4 серпня 1635 р. зробив штурм фортеці. Несподівана поява козаків викликало паніку серед гарнізону. Запорожці увірвалися з різних сторін у фортецю і за кілька годин знищили майже всіх найманців. Врятувалося тільки 15 осіб, які патрулювали в степу. Фортеця була зруйнована. Поляки її відновили тільки 1639 р. і збільшили втричі гарнізон. До наших днів збереглися руїни фортеці в селі Старі Кодаки неподалік від аеродрому м. Дніпропетровська. Взяття фортеці поклало початок новому козацькому повстанню, яке тривало недовго. Прагнучи не допустити його розростання, тимчасово заміщав коронного гетьмана Адам Кисіль і переяславський староста Лука Жолкевський організували похід реєстрових полків на повстанців. Незабаром Кодак був обложений. Повсталі козаки, що знаходилися в фортеці, мужньо оборонялися до початку зими. Прагнучи прискорити розгром повстання, реєстрова старшина вирішила захопити Сулиму. З цією метою у фортецю, під видом втікачів, було направлено кілька зрадників. Використовуючи складну обстановку, вони організували змову, в результаті якої схопили гетьмана і його п’ятьох соратників. Ватажки повстання були закуті в ланцюги і відправлені до Варшави на суд. За рішенням сейму всі вони були четвертовані. У живих залишився Павло Бут, більше відомий в народі під ім’ям Павлюка. Повстанці, що залишилися в Кодаку без керівництва, швидко зазнали поразки. Після придушення повстання під керівництвом Сулими ситуація в Україні продовжувала залишатися напруженою.

Поділитись

Схожі записи

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

Пошук

Оголошення

Шукаємо авторів

Шукаємо авторів

Ми на Facebook