Що ми знаємо про середньовічну забудову Замкової гори?

Що ми знаємо про середньовічну забудову Замкової гори?

Сьогодні, гуляючи київською Замковою горою, Ви не побачите там ні будівель, ні господарських споруд. А раніше все було зовсім не так! Гора була центром економічного та соціального життя середньовічного Києва.

Все, що ми знаємо про ті часи, дають нам археологічні джерела. Частина відкритих пам’яток викликає суперечності щодо датування. Частина з них ще чекає на своїх лицарів з лопатами.

Будівництво храму. Малюнок з літопису

Будівництво храму. Малюнок з літопису

Сьогодні ми маємо п’ять будівель, відкритих в 1930 і 1940-х рр. (X і XIII ст.), дві будівлі, розкопані В.А. Богусевичем 1948 р. (1240 р.), одна, виявлена в 1999 р. (XIV-XV ст.).

Одне з найпоширеніших питань, пов’язане з історією гори в давньоруський час – чи були на ній кам’яні споруди. Деякі дослідники історії Києва у XIX ст. вважали, що тут міг перебувати кам’яний палац княгині Ольги, в якому вона приймала древлянських послів. Хоча ця версія не має вагомої аргументації і погано узгоджується з справжніми реконструкціями історичної топографії міста.

Вже Ф.Н. Біляшівський та інші дослідники зіткнулися з фактом наявності на горі величезної кількості битої цегли давньоруського часу. Н.І. Петров, професор Київської духовної академії, пристрасний дослідник київської старовини, що проводив самостійно в 1890-х рр. спостереження за копанням могил під кладовище Фролівського монастиря на Замковій горі, залишив цікаве спостереження про залишки в одній з ям кам’яного фундаменту, складеного з тонкої квадратної цегли – плінфи. Петров припустив, що цегла датується Х ст. і належали одній з церков.

Унікальна знахідка була зроблена при огляді східного схилу гори в 2004 р. Це фрагмент стінки зі вмонтованим горщиком, які вмуровували в перекриття склепінь церков для зменшення на них навантаження і поліпшення акустики в храмі. На горщику ще до його випалу була зроблена сюжетна композиція, з якої збереглася тільки фігура людини, що стріляла з лука. Самі по собі графічні знаки, а тим більше сюжетні композиції, на голосниках досить рідкісні, але важливий сам факт знахідки на Замковій горі фрагменту голосника, оскільки він свідчить про існування тут кам’яної церкви у XI-XII ст.

Реконструкція забудови Києва ХІ-ХІІІ ст.
image-8097

Реконструкція забудови Києва ХІ-ХІІІ ст.

Загальну картину соціального розвитку Замкової гори в X-XIII ст. доповнюють знахідки на горі на рубежі XIX-XX ст. срібної арабської монети, скарбу мідних херсонеських монет, прихованого в кінці X ст.

На життя посадського району на Замковій горі, як і в цілому Києва, безсумнівно впливала загальна політична ситуація в Київській Русі, яка суттєво змінилася в 1130-х рр. Після смерті в 1132 р. Мстислава Володимировича, брата Володимира Мономаха, процес розпаду колись єдиної держави на самостійні князівства увійшов у новий етап. Якщо до цього часу на першому етапі від Києва відділялися в самостійні князівства досить великі області, володарі яких зберігали ще тісний зв’язок зі столицею через систему успадкування влади, то тепер в них самих пішов процес розпаду на більш дрібні уділи.

Реконструкція забудови Києва ХІ-ХІІІ ст.
image-8098

Реконструкція забудови Києва ХІ-ХІІІ ст.

Напередодні приходу на Русь військ хана Батия Київ і Київське князівство стають об’єктом постійної боротьби між чернігівським і галицько-волинським князями. Метою цієї боротьби було прагнення об’єднати землі Південної Русі (України) під владою або Галицького князя Данила Романовича, або Михайла Всеволодовича Чернігівського. Самі київські князі в XIII ст. лише шукали підтримку в одного з них.

Така була доля київського князя Володимира Рюриковича з гілки смоленських Мономаховичів. Великим київським князем він став в 1223 р. Спочатку він був союзником чернігівського Михайла, але після 1231 р. перейшов на бік Данила Галицького.

Незабаром Данило Галицький відновив боротьбу з Чернігівським князівством. Чекати приходу до міста татар Данило залишив воєводу Дмитра. Подальша історія добре відома ще зі шкільного курсу.

Восени 1240 р. Батий обложив Київ, розташувавши свою ставку дещо південніше тодішнього міста на горі, яка досі зберегла назву Батиєва. Літописи називають дві різні дати взяття Києва, 6 грудня і 12 листопада, але результат однаково сумний, місто було взяте татарами і спалене.

Про цю трагедію на Замковій горі оповідає розкопане археологом В.А. Богусевичем згоріле житло, в стіні якого знайдено наконечник стріли, а на підлозі – однолезовий меч. На горі були також знайдені наконечник списа, досить численні наконечники стріл і шматок кольчуги.

Записи про ці невеселі події, сповнені смертю і болем, залишилися у південноруських літописах

Порівняно детальний хід облоги і штурму Києва подають лише південноруські літописи, та й то як констатацію факту через багато-багато років потому. Оборона жителями своєї гори залишилась поза їх увагою. Будемо сподіватись, що ще хтось колись за сприятливих умов покопається на Замковій горі і зможе доповнити її історичні прогалини!

Поділитись

Схожі записи

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

Пошук

Оголошення

Шукаємо авторів

Шукаємо авторів

Ми на Facebook