Шляхетський рід поляків Потоцьких на території України

Шляхетський рід поляків Потоцьких на території України

Генеологія роду Потоцьких
image-3921

Генеологія роду Потоцьких

Князі Потоцькі — один з найчисельніших украінсько-польських шляхетських родів. Вихідці з цього роду займали державні пости, були воєначальниками, меценатами.

Їхній рід поділяється на кілька гілок, які в свою чергу теж розгалужуються. Шляхетський рід поляків Потоцьких гербу “Пилява” отримав назву від села Потік біля Кракова. Перший відомий з Потоцьких – Сулислав – сандомирський каштелян в 1247 році. Політичної ваги рід Потоцьких набув у кінці XVI століття, коли канцлер Ян Замойський став протегувати братам Потоцьким за їх військові здібності.

Потім їх протектором став  король Сигізмунд I, в нагороду за інтриги проти попереднього покровителя – Замойського. А породичання з молдавським господарем Ієремією Могилою зробило Потоцьких “королями” на Поділлі

Власне магнатську лінію Потоцьких продовжив Якуб Потоцький (1481 – 1551). З часом утворилось три відгалуження:

  • «Залізна Пилява»(пол. «Żelazna Pilawa»)
  • «Гетьманська лінія» або «Срібна Пилява» (пол. «Linia hetmańska»/«Srebrna Pilawa»)
  • «Лінія примасів» або «Золота Пилява» (пол. «Linia Prymasowa»/«Złota Pilawa»)

«Залізна Пилява» – найстаріша. «Золота Пилява» отримала графський титул від імператора Священної Римської імперії Рудольфа ІІ Габсбурґа 1606 року. Інші Потоцькі почали використовувати титул графів після трьох поділів Польщі.

Найприкметнішими представниками гетьманської гілки Срібна Пилява”) Потоцьких є:

  • Якуб Потоцький (1481–1551) — осадник на Галичині
  • Миколай Потоцький (1512–1572) — коронний стражник
  • Ян Потоцький (староста генеральний)(1555–1611) — староста генеральний подільський, брацлавський воєвода
  • Яків Потоцький (помер близько 1613) — староста подільський, брацлавський воєвода, відзначився при взятті Смоленська 1611 р. під час Московсько-польської війни
  • Миколай Потоцький (1593–1651) — каштелян краківський, великий гетьман коронний, воював з козацькими формуваннями в Україні, розбив повстання Павлюка (1637), Гуні (1638). В 1648 році виступив проти Богдана Хмельницького, під Жовтими водами зазнав поразки, потрапив у полон до татар. В 1651 році здобув перемогу над козаками під Берестечком і підписав Білоцерківський договір.
  • Стефан Потоцький – староста ніжинський
  • Станіслав Ревера Потоцький (1579–1667) — воєвода краківський, гетьман великий коронний. Брав участь в боротьбі проти Хмельницького в битві під Охматовом (1655).
  • Анджей (Андрій) Потоцький (помер 1692) — полководець, учасник Конотопської битви, будівничий Станіславова
  • Юзеф Потоцький (1673 – 1751) — каштелян краківський, великий гетьман коронний. Воював на стороні Лещинського проти російсько-саксонських військ.

Від нього пішла лінія Потоцьких – «Срібна Пилява»:

  • Станіслав Потоцький (1698–1760) — познанський воєвода
  • Юзеф Потоцький – крайчий коронний
  • Ян «Непомуцен» Потоцький (1761–1815) — драматург, романіст, історик
  • Альфред Потоцький (1817–1889) — маршалок Галицького Сейму, намісник Галичини
  • Северин Потоцький (1762–1829) — член Державної ради Російської імперії, сенатор, дійсний статський радник
  • Фелікс Казимир Потоцький (1630 — 15 травня 1702) — польський шляхтич, військовий і державний діяч Речі Посполитої
  • Міхал Потоцький – волинський воєвода
  • Станіслав Владислав Потоцький (помер у 1732 р.) — белзький воєвода. Володар Винників (біля Львова) 1730–1732 рр.
  • Маріанна Потоцька (Яблоновська, Тарло) (померла 1749) — воєводина люблінська і володарка Винники (біля Львова) на початку XVIII ст.
  • Юзеф Потоцький (помер 1723) — стражник великий коронний, белзький та ропчицький староста, другий син Фелікса Казимира.
  • Франциск Салезій Потоцький (1700–1772 рр.) — гербу Пилява, київський і волинський воєвода. Володар с. Винники (біля Львова) 1732–1750 рр.
  • Станіслав Щенсний (Щасливий) Потоцький (1752 – 1805) – маршалок торговицької конфедерації 1792 р., противник королівської влади, тому емігрував до Російської імперії, де служив генералом. Збудував палац Потоцьких в Тарнові, парк «Софіївка» в Умані.
  • Єжи Потоцький – тлумацький староста, 4-й син Фелікса Казимира
  • Станіслав Костка Потоцький (1755–1821) — польський політик, генерал; дружина – Олександра Потоцька (1760–1836) — донька Станіслава Любомирського.
  • Анна з Тишкевичів Потоцька (1779–1867) — авторка мемуарів про Наполеона I (невістка Станіслава Костки Потоцького)
  • Іґнацій Роман Потоцький (1750–1809) — один із творців Конституції 3 травня 1791.

В 1903 році останні з роду Потоцьких оселились в Україні, живучи з прізвищем Майстришин, вторинним титулом, який передавався по жіночому роді, серед останніх імен відомими є:

  • Мирон Майстришин (народився 1903)
  • Іван Майстришин (1944)

Гілка «Золота Пилява»:

  • Стефан Потоцький (1568–1631) — генерал Подільської землі
  • Павел Потоцький (помер 1674) — син Стефана Потоцького. Кам’янецький каштелян, засновник примасівської гілки. 13 років перебував у російському полоні за царя Олексія Михайловича.
  • Петро-Ян Потоцький (1679–1726) — син Павела Потоцького, чернігівський воєвода
  • Стефан Потоцький – львівський староста
  • Іґнацій Потоцький (1741 – 1809) – намагався реформувати шкільну освіту, заснував товариство для видання підручників. Один з творців польської конституції 3 травня 1791 р. Емігрував в Дрезден, а після повернення був під вартою в Шліссельбурзі.
  • Александр Потоцький
  • граф Міхал Потоцький (1790-1855)
  • Томаш Потоцький (1809–1861) — офіцер польського війська, міністр землеробства, намісник Галичини
  • Ян (Януш) Потоцький (1761 – 1815) – служив при імператорі Олександрі І в російському міністерстві закордонних справ. Талановитий історик, лінгвіст, етнограф.
  • Стефан Александр Потоцький
  • Микола Василь Потоцький (1706/1712—1782) — белзький воєвода, меценат (пам’ятки архітектури в Бучачі, Львові, Почаєві та ін.

Українсько-польський рід Потоцьких свого розквіту набув у XVII-XIX століттях  та володів на Правобережній Україні та в Галичині сотнями сіл і десятками міст і містечок, де розташовувались їх маєтки. Ось лише деякі з них:

У руках роду Потоцьких зосередилася вся влада в Брацлавському воєводстві, Кам’янецькому, Канівському, Теребовлянському староствах – земельних володіннях, які вони отримували від уряду за службу у тимчасове або постійне користування.

Поділитись

Схожі записи

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

Пошук

Оголошення

Шукаємо авторів

Шукаємо авторів

Ми на Facebook