Цвинтарі міста Києва. Аскольдова могила, Замкова гора та Лук’янівське кладовище

Цвинтарі міста Києва. Аскольдова могила, Замкова гора та Лук’янівське кладовище

Ви ніколи не задумувались, скільки кладовищ існувало на території Києва за роки його історичного шляху? Скільки помирало щороку, щостоліття? І всіх їм потрібен був останній притулок…

Тож майже вся територія історичного міста в різні часи слугувала як цвинтар. Пропоную дізнатись про це трохи більше!

Лук' class=
image-8301

Лук’янівське кладовище, 1862 р.

Спочатку поговоримо про Дніпрові схили, а саме Аскольдову могилу, де з 1786 р. відкрилось кладовище для еліти тогочасного Києва. Тут був похований льотчики П. Нестеров та Е. Крутень. Так, саме Нестеров виконав першим «мертву петлю».

В 1918 р. на Аскольдовій могилі були поховані українські патріоти, що загинули під Крутами. Сьогодні про це нагадує меморіальний знак, дерев’яний хрест та алея, що носить ім’я Героїв Крут. В 1930-ті рр. їх могили були перенесені на Лук’янівське кладовище. В 1935 р. радянська влада на Аскольдовій могилі вирішила розбити парк, о цвинтар офіційно закрили, незважаючи на те, що на ньому було 2 тис. поховань.

В роки Другої світової війни на Аскольдовій могилі було німецьке кладовище (закрите 1944 р.). З 1945 р. в колишні німецькі могили поклали радянських захисників міста Києва. З 1957 р. їх останки перенесли до Парку Вічної Слави на Арсенальній.

Наступне старовинне місце для поховань в Києві – Замкова гора на Подолі. З 1816 р. на місці колись стратегічно важливої фортеці та не менш важливих городів й пасовиськ киян. Тут ховали киян-жителів Гончарів, Подолу, Дегтярів, Кожум’як. Потім шефство над кладовищем взяв Фролівський монастир, а буду похованим на ньому стало вкрай престижно. Кладовище огородили муром з жовтої київської фортечної цегли, який ще й досі стоїть з боку вулиці Глибочицької. На цвинтарі збудували й свою церкву – Троїцьку. А поховання здійснювались до другої половини ХХ ст. – про це свідчать написи на надгробках.

Один з мальовничих надгробків на Замковій горі
image-8302

Один з мальовничих надгробків на Замковій горі

На Замковій горі свого часу були поховані такі відомі люди – історик, професор М. Іванішев, літературознавець та професор духовної академії М. Петров, професор С. Голубєв, інженер В. Жмакін. Ні церква, ні більшість поховань не збереглися.

Більшість могил з Аскольдових схилів та із Замкової гори з одобрення радянської  влади були перенесені на Лук’янівське кладовище. Воно було відкрите ще 1878 р. як цвинтар при лікарні. В 1912 р.  на ньому вже налічувалось 30 тис. поховань.

Церкву на Лук’янівському кладовищі побудували на кошти полковника Івана Мировича у 1910 р. за умови, що вона носитиме ім’я його покійної дружини Катерини.

Янголята на Лук' class=
image-8303

Янголята на Лук’янівському цвинтарі

З 1915 р. на кладовищі відведено місце для католицьких поховань, оскільки Байкове кладовище навіть на той час вже було переповнене.

В 1917 р. Лук’янівський цвинтар реорганізували – поділили на 54 сектори по тисячі поховань кожний. На ньому покояться останки багатьох відомих українських династій – Полуботків, Леонтовичів, Самойловичів.

Не секрет, що з 1863 р. на Лук’янівці була відкрита в’язниця. Вона в радянський час стала страшною катівнею для неугодних режиму, а зараз це не менш сумнозвісне Лук’янівське СІЗО.

Ностальгічна скульптура. Лук' class=
image-8304

Ностальгічна скульптура. Лук’янівський цвинтар

З 1917 р. на кладовищі поруч почали ховати й померлих в’язнів. Серед них революціонери, засуджені до страти в Російській імперії – М. Беверлай, М. Лодинський, І. Роговський, Б. Донський. Їх тіла зариті в землю, а могили зрівнювались із землею. На кладовищі поховані й багато відомих осіб – політиків, науковців, вчених. Поруч тут сусідять і в’язні, закатовані НКВД, й еліта радянського суспільства. В 1962 р. цвинтар закрили, а зараз можна підхоронювати урни з прахом до могил своїх родичів.

З 1994 р. комплекс пам’яток історії та культури Лук’янівського кладовища оголошений Державним історико-меморіальним Лук’янівським заповідником. А з 2001 р. він включений до переліку Заповідників національного значення Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Це лише невелика частина місць для поховань. А ще ж є Звіринецьке, Дехтярівське, Кирилівське, Покровське та багато інших кладовищ. Окремо займають місце ще діючі цвинтарі – Байковий, Биківнянський, Біличанський, Дарницький, Святошинський та ін.

Тож ми спробуємо розповісти Вам про найцікавіші з цих місць вічного спокою. Вічного, доку його не потурбують нащадки!

Поділитись

Схожі записи

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

Пошук

Оголошення

Шукаємо авторів

Шукаємо авторів

Ми на Facebook