Мистецтво плетіння з соломи

Мистецтво плетіння з соломи

Соломоплетіння.

З історії соломплетіння. Плетіння із природних матеріалів – соломи, болотяних рослин – це стародавній вид ремесла і одночасно народного прикладного мистецтва.

Соломоплетіння– виготовлення господарсько-побутових та мистецько-художніх виробів з соломи різних видів рослин.

Солом' class=
image-570

Солом’яні сульптури та скриньки

Плетіння з’явилося ще на зорі цивілізації, коли люди, намагаючись виразити своє розуміння навколишнього світу, життя, своє захоплення перед красою і могутністю природи, складали легенди, казки, пісні та міфи. Освоюючи природу, людина навчилася сплітати гнучкі корені, гілки, стебла рослин, смуги шкіри тварин. Житло, посуд, одяг, взуття – перші плетені речі, які створила людина. Людство намагалося оточити себе предметами побуту не тільки практичними, але і красивими. Так, ремесло стикалось з мистецтвом.

Вирощуючи хлібні злаки для харчування, наші предки не спішили позбутися того, що залишилося після збирання урожаю і обмолоту зерна. Соломою вкривали покрівлю житла, використовували на корм і підстилку худобі. З неї виготовляли найрізноманітніші речі – головні убори, дуже красиві іграшки і прикраси, предмети побуту тощо.

Плетіння із соломи не є характерним мистецтвом, ремеслом однієї країни. Повсюдно, де люди вирощували хліб, існувало це ремесло. Але кожний народ додавав в соломоплетіння щось своє, неповторне, що є традиційним для його культури та звичаїв.

Солом' class=
image-571

Солом’яні вироби Любові Литовченко

Прабатьківщиною цього ремесла справедливо було б вважати Єгипет, тому що ця країна є колискою землеробства. Не випадково і в наші дні один із прийомів плетіння називається «єгипетським символом родючості», або «арабською клітинкою», що підтверджує східне походження соломоплетіння. Але обряди, в яких були задіяні атрибути із соломи, існували не тільки в Стародавньому Єгипті, а були поширені в усіх народів, які займалися землеробством.

У слов’янських народів існував звичай спалювати солом’яні опудала на масляну, в ніч на Івана Купала і під час інших свят. «Смерть» солом’яного опудала символізувала початок весни і відродження життя.

У народів Європи було прийнято в кінці зими виходити в поле з солом’яними жайворонками і закликати весну.

Особливо необхідно підкреслити використання атрибутів із соломи в період збирання урожаю зернових культур. Під час жнив у всіх народів Європи існували звичаї прикрашати перший і останній сніп, зібраний з поля; залишати на полі в заставу майбутнього врожаю незжаті останні колоски, сплітаючи їх між собою; прикрашати вінками із колосків нового урожаю голови жінок, які жали зернові. Наші далекі предки вірили, що в останньому снопі залишається дух хліба, який може набувати обличчя людини або якоїсь тварини.

Плетіння із соломи – це уміння, яким може володіти кожний. Солома дуже дешева і доступна сировина.

Поділитись

Схожі записи

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

Пошук

Оголошення

Шукаємо авторів

Шукаємо авторів

Ми на Facebook