Сьогодні ми святкуємо традиційне християнське свято вербну неділю.
За церковною традицією ця дата знаменує Вхід Господній у Єрусалим. Початок свій свято бере за часів ранніх християн. Ісус Христос прийняв рішення зустріти свято світлого Великодня в місті Єрусалимі. За ним пішли його послідовники і простий народ, а мешканці Єрусалиму, почувши, що Ісус іде до них у місто зустріли його пальмовими гілками. Так як бачили в Ісусі свого рятівника. Це свято в християнській релігії вважається найтрагічнішим, так як священиками саме в цей час було прийнято рішення вбити Ісуса. А народ, що захоплено зустрічав його, незабаром зажадав розіп’яти Ісуса. Тобто проміняв свою віру на протилежну буквально за лічені дні. Найсуворіший тиждень великого посту – вербний тиждень.
Але крім християнських традицій зі святом Вербну неділю пов’язані багато відомих народних прикмет і традицій. Це свято відзначається в багатьох державах Європи. За старими повір’ями, щоб молода пара жила в щасті й достатку, теща на Вербну неділю приносила в будинок молодого зятя подарунки. У Болгарії в цей день прийнято ламати гілки верби і з піснями обходити будинки. Опівночі молодь просилася в хату і починала злегка бити господарів гілками, примовляючи: «Б’ємо, щоб бути здоровими!». Традиційно в Білорусії пекли на це свято хлібці, в один з них закладали монету. Кому діставався цей хлібець, тому чекати удачі та достатку цілий рік. Якщо ж дівчина візьме цей хлібець, то їй належить вдало вийти заміж. У сербів, чехів, болгар і словаків теж існує багато обрядів і традицій, пов’язаних з цим святом.
З глибини століть до нас дійшла красива слов’янська легенда. Про те, що колись верба була жінкою. У неї було багато дітей, і вона стала сперечатися з самою Матір’ю-Землею про те, що вона плодовитіша за неї. А Мати-Земля у відповідь розсердилася, і перетворила жінку в вербу. Тому в деяких регіонах до цих пір вважається корисним безплідним жінкам в дні свята з’їсти освячені вербні бруньки.
У народі вважають, що вода з вербою допомагає позбутися багатьох хвороб. Тому купали немовлят у воді з вербними гілочками. У Вербну неділю влаштовувалися катання на човнах, на річках і ставках, народні гуляння .
У Білорусії було прийнято за традицією на вербну неділю гілочки відносити на кладовище до могил родичів.
Гілочки верби святять і носять до церкви, бо освячені, вони наділені великою духовною силою. Тому хвора людина може використовувати їх для лікування. При цьому в народі раніше вважалося що треба гілочкою верби бути по тілу, примовляючи: «Святий Дух, через вербу входь – хвороба виходь. Верба прийде – хворобу віднесе».
У Вербну неділю заборонено працювати. Тому краще всього заздалегідь приготувати всі гарячі страви, при цьому пам’ятати, що ще триває Великий піст. Тому страви повинні бути помірними і пісними. Ще одне повір’я, у Вербну неділю не можна розчісувати волосся. Але це вам вирішувати, ходити нечесаними, або дотримуватися старовинної традиції.
Тож гайда до церкви по вербові гілочки!
Залишити коментар