Рогозоплетіння

З історії рогозоплетіння. Цей вид плетіння – одне з традиційних ремесел у багатьох областях України. Особливо воно поширене там, де є великі зарості рогозу по заплавах річок Дніпра, Дністра, Бугу, Псла, Ворскли, Удаю та інших. Особливо такі зарості знаходяться у Полтавській, Одеській та Херсонській областях. Рогіз росте практично повсюди, по берегах заболочених водойм, меліоративних каналів, промислових відстійників та інших очисних споруд.

Рогозоплетіння – виготовлення господарсько-побутових та художніх виробів з рогозу.

Р о г і з (рогоза) – багаторічна трав’яниста рослина з повзучим товстим кореневищем. Стебло прямостояче досягає 2,5-3м. Особливістю рослини є те, що її кореневище і значна частина стебла знаходиться під водою. На одному кореневищі щорічно виростає 10-20 стебел. Листки рогозу лінійні, витягнуті вгору. На першому і другому році розвиваються тільки листки, а на третьому виростає міцне циліндричне стебло, яке закінчується суцвіттям. Суцвіття довжиною до 150-300 м складається з двох частин (качанів) – жіночого (нижче) і чоловічого (вище). Після запилення і дозрівання чоловіча частина суцвіття обсипається, а жіноча утворює дрібні плоди з волосками світлого, темнокоричневого або чорного кольорів на кінцях, колір яких і обумовлює бархатистий вигляд качана.

Рогіз на Україні здавна використовували для плетіння господарських кошиків, жіночих сумок, туфель, брилів, килимків, як матеріал для утеплення тощо. Для виготовлення цих виробів використовують листки і серцевину рогозу.

На Україні поширений широко- та вузьколистий рогіз.

Матеріали, інструменти та пристрої. Рогіз щорічно відновлює нові стебла, які до весни висихають ламаються, гниють, а тому необхідно проводити своєчасне зрізування дозрілих стебел.

Заготівлю рогозу розпочинають у період із другої половини серпня до жовтня. Цей період залежить від погодних умов місця проростання та водного режиму в природних заростях рогозу.

Визначення часу заготівлі проводять таким чином. Зрізають кілька стебел і залишають їх на відкритому повітрі. Через добу оглядають поперечний зріз. Якщо зріз рівний, то це значить, що стебла рогозу дозріли. Якщо при огляді помітне деяке збільшення серцевини чи листя (ефект зрізаної цибулини), це свідчить про те, що рослина не увійшла у стадію вегетативного спокою, тож із заготівлею треба зачекати.

Нерідко заготівлею проводять і взимку по льоду, але при цьому стебла менш еластичні, а частина залишається під льодом. Оптимальна висота зрізу стебла має бути не нижче 50 і не вище 100 мм від кореневища.

Рогіз зрізують серпами, косами та різаками (вкороченими косами-скісками). Зрізані стебла очищають від інших рослин, вибраковують недоброякісні. Потім стебла розкладають на помості шаром 3-10см. Іноді рогіз розкладають на стеблах рогозу, який росте, нахиляючи і зв’язуючи верхівки. Термін сушіння триває від 7 діб до 2-3 тижнів. Далі стебла зв’язують у снопи та складають під навіс або в ожереди, слідкуючи за тим, щоб в середину снопів не потрапляла вода. Рогіз може зберігатися протягом кількох років.

Обробка рогозу перед плетінням полягає в обов’язковому лущенні, а також відбілюванні та фарбуванні.

В результаті лущення одержують окремо листя і серцевину.

Лущення виконують, поступово відділяючи спочатку верхні листки, потім наступні, не допускаючи перегинів і зломів.

Найбільш товсті та широкі листки розрізають на окремі стрічки.

Як вказує О.Ф. Стеченко, стебла умовно поділяють на чотири сорти: серцевина і перший від неї листок – перший; наступні два листки – другий; третій, четвертий листки – третій; усі подальші – четвертий.

Розсортовану сировину зв’язують у пучки і зберігають у сухому місці.

Відбілювання листків проводять з метою отримання більш світлих кольорів. Для цього листки кип’ятять протягом 2 год. у 10%-ному розчині пероксиду водню з додаванням 2%-ного силікату натрію. Далі листки промивають у гарячій воді протягом 10 хв. Одночасно з відбілюванням рогіз стає більш еластичним.

Рогіз добре відбілюється також за допомогою хлорного вапна (100 г на 900 г води) протягом 4-6 год. Температура розчину повинна бути 30-40оС. Далі проводять промивання листів у гарячій воді.

Фарбування рогозу проводять для одержання елементів декору. Фарбують рогіз у жовтий, синій, голубий, зелений та інші кольори.

Як уже відмічали, для заготівлі рогозу застосовують серп, косу, різак.

Для плетіння із рогозу використовують:

• ніж із широким гострим лезом для розрізування листя на смуги та обрізування кінців у виробах;
• дерев’яний молоток для вирівнювання поверхні виробів;
•  металевий молоток для забивання цвяхів у шаблони;
•  дерев’яне шило з твердого дерева для проколювання отворів;
•  голку (циганку) для зшивання частин виробу;
•  обценьки для витягування цвяхів;
•  шаблони різних розмірів та форм з дерева та фанери – розбірні та нерозбірні, універсальні, овальні, прямокутні тощо.

Для виробництва кошиків та килимків використовують просте пристосування – верстат.

Верстат складається із двох дерев’яних бокових стояків на підніжках, які скріплені між собою двома поперечними рейками. Верхня рейка закріплена нерухомо, а нижня піднімається вверх і вниз для натягування і закріплення основи. Висота верстата – 1250 мм, ширина – 1000 мм. Верстат має також середню поперечину (ляду). На верхній рейці закріплюють основу – шпагат або скручені із рогозу мотузочки, а далі їх пропускають через отвори в ляді, опускають донизу і закріплюють за нижню рухому рейку. За допомогою цієї рухомої рейки натягають всю основу.

Ляда має стільки отворів, скільки є ниток основи. В отворах ляди повинні вільно переміщатися нитки основи. Ляда призначена для ущільнення плетіння густого полотна.

Робоче місце включає звичайні столи та стільці.

Технологія плетіння. Перед початком плетіння рогіз зволожують у холодній воді протягом 5-15 хв. Але і в процесі плетіння його зволожують за допомогою губки. Плетіння з рогозу має свої особливості. Це викликано в першу чергу, тим, що в рогізу немає пружності, яку має лоза або коріння.

Малу пружність можна компенсувати тільки створенням щільної основи. Основу плетіння складають стояки, які обплітають рогозинами (уток). Плетіння проводиться рядками.

Найбільш поширені два способи плетіння з рогозу: просте (полотняне) і ажурне.

Майстер по рогозоплетінню Педяш Галина Степанівна із Пирятинського району Полтавської області, навчаючись у сільськогосподарському інституті, почала працювати директором станції юних натуралістів. Організовувала виставки робіт дітей, як у районі, так і області. Одного разу по телебаченню була передача «Про що шепоче рогоза». В ній розповідалось про майстра Я.І. Ремінецького, який виготовив багато художніх виробів з рогозу. Передача і спонукала зайнятися цим видом рукомесла, до цього підштовхувало і мальовниче село Березова Рудка, де мешкала Галина Степанівна. От вона і почала працювати з цим цікавим матеріалом. Рогіз легкий, пластичний, не потребує багато додаткового матеріалу та обладнання. Тут можна творити справжні чудеса за допомогою ножиць і рук.

Вироби рідкісні, дивовижні, а можливості – необмежені. Діти із задоволенням сприймають цю творчість.

Працює Галина Степанівна керівником гуртків Пирятинського районного будинку дитячо-юнацької творчості і по цей час, багато років присвятила цьому заняттю. Захоплена плетінням художніх виробів, створила велику кількість композицій. Серед них – «Несе Галя воду», «Я пас ягнята…», «Пішла в снопи, пошкандибала», «Колобок», «Баба Параска і баба Палажка», «Жирафчики» та інші.

Працюючи за авторською програмою, Галина Степанівна навчає учнів спочатку виготовляти найпростіші підвіски для інтер’єру, вазочки, а далі складніші вироби. При виготовленні виробів використовують багато методів плетіння. Це і просте перекручування, тобто мотузочка, шахматка, ялиночка тощо.

«Цікаво, що за багаторічну практику прийшла до висновку, – навчаючи дітей, вчуся у них. Рогозоплетіння вимагає певних навичок у роботі, і якість виконання прямо пропорційна старанню. Створивши гарний виріб, вдало втіливши свій задум, отримуєш відчуття нестримної радості і біжиш з нею до людей, щоб поділитись, показати зроблене. Але перш ніж зробити виріб руками, потрібно створити, уявити його, а також щоб був душевний спокій, гармонія. Знервований стан далеко не помічник у справі. Бажаючи щось створити, потрібно, в першу чергу, заспокоїтись», – розповідає майстриня.

Гуртківці беруть активну участь у різних виставках, конкурсах, починаючи від загальношкільних, сільських, районних, обласних аж до республіканських. Брали участь у виставці «Журавлині ключі Покрови», яка була організована Міжнародним дитячим фондом імені Ярослава Мудрого..

Вироби з рогозу захоплюють своєю легкістю, пластичністю, унікальністю.