Трембіта – народний духовний музичний інструмент, своєрідна дерев’яна труба, не має клапанів чи вентилів. Гуцули зазвичай обтягували її корою берези. Цей музичний інструмент набув поширення в Карпатах, а саме на Гуцульщині.
Довжина може сягати 3 м., діаметр – від 3 см., розширюється до кінця. У вузьку частину вставлений пищик, дульце (мундштук з дерева, рогу чи металу).
Спочатку трембіта виникла як засіб зв’язку в горах, для чабанів, щоб селяни знали, де пасеться їхня отара. Згодом інструмент став супроводжувати свята й будні гуцулів – трембіта говорила про народження дитини і про смерть, про весілля й про останню путь.
Маже магічними властивостями наділялась трембіта, зроблена з громового дерева, в яке блискавка влучила. Виготовлення одної трембіти могло тривати цілий рік – майстер «обціловував дерево металом» та лагодив «голос». Дві половинки інструмента важать приблизно півтора кілограми, і в жодному разі не використовується клей для їх з’єднання – лише смерекові обручі.
Коли ж і для чого виник цей інструмент? Адже її голос лине на 50 кілометрів і вона занесена у Книгу рекордів Гіннеса, як найдовший духовий інструмент. Максимальна довжина трембіти сягає 8 метрів.
Існує безліч легенд про виникнення трембіти серед горян…
Трембіта ніколи
не грає веселої,
Вона сповіщає про горе.
Одного разу жили в горах дві сім’ї, і покохали їхні діти – легінь та красуня – один одного. Проте родини стали ворогувати та роз’їхались в різні кінці гір. От тоді хлопець й вигадав інструмент, що міг долинути до коханої. Та закоханим не судилось бути разом – горянин помер, а трембіта його нареченої відтоді тільки про сум сповіщала.
Залишити коментар