Знахар Іван Луцик жив у Львові протягом 60-70-х років 19 ст. Кремезний, невисокий, з густою бородою і в чудному вбранні, він з’являвся на вулицях міста. Родом з Поділля, зі сім’ї священика, мав незакінчену медичну освіту. Тому й став знахарем, задля приваблення клієнтів носив на одязі дивні містичні предмети – зірки та сакральні символи. В сумці мав змію.
Цей харизматичний лікар любив повторювати діогенівські слова, носячи з собою ліхтар: «Шукаю людину!»
Одного разу він потрапив до шпиталю для божевільних, проте займатись медициною йому заборонили. Проте знахар не став менш популярним серед простого люду, що не мали коштів на справжніх лікарів.
Містом ходили чутки про чудесні зцілення. Одного разу Іван Луцик навіть одружився. Прийшовши лікувати одну вдову, він попросив взамін віддати йому доньку в дружини. На урочистість в церкві св. Миколая зібралось пів-Львова. Одружившись, Луцик став вправним господарем та сім’янином, проте й людям допомагати не перестав, готуючи для них настоянки та пігулки.
Таким був один з ексцентричних легендарних жителів Львова, про якого пам’ять живе й досі у міських легендах…
Залишити коментар