Андріївський узвіз. Сучасний стан історичної пам’ятки

Андріївський узвіз. Сучасний стан історичної пам’ятки

Андріївський узвіз, 1960-ті рр.
image-861

Андріївський узвіз, 1960-ті рр.

Андріївський узвіз, можливо, найвідоміша (після Хрещатика) вулиця сучасного Києва, на межі 2011 – 2012 років опинився у центрі уваги активної громадськості. Звістка про невідворотну реконструкцію вулиці (у необхідності якої, втім, ніхто не сумнівався) викликала масовий солідарний рух місцевих мешканців, активістів, істориків, мистецтвознавців, митців, просто орендарів і небайдужих киян і киянок. Громада згуртувалась навколо недопущення ймовірних наслідків, з якими в пострадянському Києві почала асоціюватися будь-яка реконструкція: знищення пам’яток архітектури (в тому числі і через їхню перебудову), спорудження нових об’єктів, які випадають з історичного архітектурного ландшафту, недолугий благоустрій і комерціалізація простору, а також просто відмивання грошей на будівельних підрядах. І як наслідок — розмивання автентичності місця, не кажучи вже про фізичне знищення його складових. Адже основною метою концепції реставрації та ремонту забудови, благоустрою території та реконструкції інженерних мереж Андріївського узвозу (2011), розробленої Державним науково-дослідним проектним інститутом «УкрНДІпроектреставрація», є «створення в історичному центрі Києва туристично-рекреаційної зони з розвинутою сучасною багатофункціональною інфраструктурою туристичного сервісу, задля збільшення кількості українських та іноземних туристів і подальшого розвитку міста як центру туризму». Окремо підкреслювалось невтручання в економічні й соціальні проблеми місця.

Реставраційні роботи, 2012 р.
image-862

Реставраційні роботи, 2012 р.

Як бачимо, ця «туристична мотивація» у риториці київської влади, що останні роки неодмінно супроводжує майже кожен реставраційний містобудівний проект, навіть не допускає можливості простої реставрації вулиці через необхідність зберігати обличчя і «дух» міста. Безпосередня загроза узвозу й іншим старовинним знаковим місцям Києва полягає у тому, що ідея його реставрації, озвучена київською владою, ще ніколи не була просто реставрацією давньої вулиці. Рейдерські захоплення, руйнування,незаконні землевідводи і зміна цільового призначенняспоруд, які вимальовувалися за проектами 2006 – 2008 років, у 2010 – 2012 роках не зникли. Натомість вони поглинулися всеохопним репрезентаційним проектом в реальному часі, демонстрацією зусиль міської влади з підвищеннятуристичного потенціалу Києва.

«Кожна відреставрована або відновлена пам’ятка має приносити прибуток, принаймні символічний; інакше вона нічого не варта», — десь так може звучати максима пам’яткоохоронної практики держави останніх років. Реалізують її, як правило, не професіонали (ті лише розробляють більш-менш «гнучкі» концепції та надають необов’язкові консультації), а статечні адміністратори в цивільному, які здійснюють керівництво містом в «ручному режимі» і приурочують ті чи інші реставраційні роботи до визначних дат. Андріївський узвіз тут, на жаль, не виняток. Але останні події навколо узвозу переконливо доводять, що громада міста може коректувати цю несприятливу ситуацію на свою користь. Виступаючи активним політичним суб’єктом, громадяни отримали можливість вимагати прозорості будь-яких планів щодо Андріївського і впливати на процес його реконструкції. Про своє існування заявила локальна спільнота, яка відчуває узвіз важливим рубежем у боротьбі за міський публічний простір, «своїм місцем», і готова боротися за нього. І якщо для стороннього спостерігача події 2011 – 2012 років на узвозі були лише простою реконструкцією — одним з багатьох «євроремонтів», приурочених до «свята футболу», то для ангажованих громадян це був напружений процес контролю за станом вулиці і вибудовування власної колективної ідентичності. Він триває й досі. Спробуємо прослідкувати основні його етапи, вказавши на головні протиріччя і зазначивши основних дієвців і зацікавлені сторони.

Поділитись

Схожі записи

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

Пошук

Оголошення

Шукаємо авторів

Шукаємо авторів

Ми на Facebook