Цього разу, на вас чекає невеликий фотозвіт із зимових Черкас, одного із найпатріотичниших і найгарніших міст України.
У Черкасах цієї зими я був двічі: у грудні 2014-го, і у лютому 2015. Тож, я думаю, буде доречно поєднати ці дві подорожі.
Почнемо?
Сам Тарас Григорович перебував у Черкасах у липні 1859 року , коли його заарештували біля Прохорівки і відвезли до Черкас.
Тут доволі – таки затишно, але холодно. Думаю, влітку це місце притягує романтиків краще, ніж магніт залізо :)
Точніше – снігова баба. Місцеві жителі, здається знають, з чого має складатись справжня *кхм.. снігова баба
Сонячний годинник у долині троянд. Час за Сонцем жителям міста показує кований птах, що злітає. Циферблат складається з дванадцяти стільців, які нагадують крила птаха, і на них зображені цифри
До речі, цікавий факт щодо цієї споруди: побудовано цей пагорб у 1977 році, відкрито у День Перемоги, 9 травня.
У 2009 році черкащани першими в країні відмовились від «вічного» вогню на газу на користь штучного полум’я, що імітує справжній вогонь. З тих пір електричний вічний вогонь у руці Батьківщини горить цілодобово і в 2 режимах — буденному та святковому. Штучний вогонь створюється спеціальним пристроєм, що обійшовся міському бюджету в 176 тисяч гривень(!). Це світлодіодна восьмигранна конструкція виробництва США, що є повністю автоматизованою (комп’ютерне управління). Також у тринадцятиметрову статую було вмонтовано громовідвід.
У Соборному сквері, навпроти міського стадіона, розташувався Свято-Михайлівський собор. Побудований він у 2002 році. Наразі Собор є найвищим православним храмом України.
Ай-яй-яй.. Біля вокзалу, і такі ями. А взагалі, до міста дуже важко дістатися залізничним транспортом. У всякому випадку, мені доводилося користуватися маршрутками.
Повертаємось до центру міста. В кінці вулиці Хрещатик знаходиться Палац Щербини (нині палац одружень)
Колись – будинок повітового лісничого, а з 1970х років – театр ляльок. За радянських часів у ньому розміщувалися правоохоронні органи, потім – бібліотека для дітей, дитячий садок, будинок піонерів… Побудований у 80х роках 19ст.
Школа №17. Колишня жіноча гімназія А.В. Самойловської. Побудований у 1912 році, зруйнований під час другої світової війни. У пореволюційні роки тут була Друга трудова школа.
Будинок, побудований у 1910 році за проектом А.В. Городецького. У ньому розміщувалась єврейська гімназія. У радянські часи будинок використовувався державними і партійними установами. В 1988 році його було передано дитячій художній школі Д.Г. Нарбута
Будинок першої в Черкасах банківської установи – міського Громадського банку. Побудований у 1914році за проектом того самого архітектора Владислава Городецького. За радянських часів тут розміщувався банк, навчальний корпус Черкаського педагогічного училища, а з січня 1954р. – приміщення редакції газети “Черкаська правда” (зараз – “Черкаський край”)
Біля філармонії. У грудні було видно, що мерія докладає максимум зусиль для того, щоб тримати вулиці міста чистими і охайними.
І знову творіння Городецького: будівля колишнього готелю «Слов’янський». Будинок побудований наприкінці 19-го сторіччя в стилі постромантичної готики з використанням елементів модерну,класицизму та середньовічної східної архітектури. На першому поверсі були розміщені магазин годинників та кондитерська “Константинополь”, а на другому поверсі – готель купця Скорини “Слов’янський’. Пізніше він мав назви “Гранд” і “Дніпро”.
Ну, і остання фотографія, яку я не зміг не опублікувати: Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького
На сьогодні, думаю досить.
Якщо було цікаво – ставте лайки, а також не забувайте долучатись до наших спільнот у Вконтакті та на Facebook.
Попереду ще багато цікавих фотозвітів.
Залишити коментар