Тясминський каньйон – пам’ятка природи, що розташована на р. Тясмин, недалеко від м. Кам’янка Кам’янського району Черкаської області. Об’єкт має статус пам’ятки місцевого значення.
Каньйон утворився на протерозойських гранітах під час танення льодовиків – 2 млд років тому. Він складається з 12-15 метрових скель, що стоять на лівому березі р. Тясмин та з лісостепового ландшафту , ряду рідкісних рослин і різноманіття мохів (бл.50 видів). На скелях каньйону з дерев та кущів переважно ростуть глід, американський (польовий) та татарський клени. Хоча вік цих зелених насаджень не значний, але вони важливі з екологічної (виконують протиерозійну роботу) та наукової точки зору. Поширені тут і різні види папороті: аспленій волосовидний, багатоніжка, цистоптерис ламкий.
На схилах каньйону, на правому березі р. Тясмин , знайшла притулок у значній кількості степова рослинність. Тут домінують рідкісні для нашого часу ковилові-типчакові рослинні групи. Крім них в місцині зростають типові степові рослини: вероніка австралійська, миколайчики сині, рутвиця мала,а також занесені до «Червоної книги України» – ковила волосиста та півники угорські.
Ділянки степу на схилах естетично співвідносяться з гранітними виходами каньйону, так званими «лобами», які масово вкриті молодилом руським та типчаком. Поряд з ними представлені рослини, що типово відповідають кам’янистим степам – ауринія скельна, тонконіг вузьколистий, чебрець, цибуля подільська а ін. Є там і кущі, зокрема, кизильник чорноплідний.
Найбільшу цінність цієї пам’ятки природи складають мохи, що живуть на гранітних скелях та зрошуються вапняковими водами. Перший дослідник флори Тясминського каньйону – біолог та ботанік А.С. Лазаренко якраз і виявив ці мохи. Зокрема, він знайшов та описав рідкісне угруповання реліктових мохів, котрі існують ще з часів льодовиків. Найбільше науковці виокремлюють сухолюбний вид моху – енітстодон угорський, який слабо поширений у Європі. Привертають увагу до себе сланцюваті печіночні мохи, які при несприятливих погодних умовах (посуха) згортаються у своєрідні «трубочки», що дають їм змогу перебувати десятки років у такому стані, не припиняючи функціонувати.
десматодон український
Всі ці мохи, без перебільшення, є рідкісними, а деякі , такі як, десматодон український зустрічається тільки тут.
Для туристів та подорожуючих
Вже не один рік місцева влада, науковці та громадськість намагаються сприяти популяризації цього дива природи. Зокрема, вони виступають за надання каньйону статусу пам’ятки державного значення. Вони також розраховують, що Тясминський каньйон стане привабливим туристичним об’єктом. Втім, це все ще в процесі. А так Тясминський каньйон володіє всіма даними, щоб замилувати око людини.
Залишити коментар