Тростянецький парк

Тростянецький парк

Тростянецький парк розташований на площі 207 га, з них 10,5 га займають водойми. Парк являє собою один з яскравих прикладів формування пейзажу за допомогою рослин.

Будівництво дендропарку почалося в 1834 році з пристрою великих ставків. Великий ставок простягнувся на 1,3 км в довжину і розбив парк майже посередині з півночі на південь. У цей ставок вклинюються два невеликих інших – Лебединий і куцих. Нижче розташовується ще один ставок. Садиба власника перебувала на правому березі Великого ставу.

У балці Боговщина, до якої приєднали ще 20 десятин землі на високій рівнині, були висаджені ялини і каролінські тополі, дещо пізніше – береза, липа, клен, дуб.

Був закладений і деревний розплідник, де стали вирощувати посадковий матеріал. Потім почалося будівництво алей уздовж доріг, що ведуть до садиби: їх обсаджували Каролінськими тополями, втім, скоро вони загинули.

До 40-х років XIX століття територія, на якій розташований Тростянецький парк, являла собою степову рівнину, пересічену широкими балками, з кількома дубами над заболочених струмком Тростянець.

У 1840 – 1886 роках стали висаджувати різні екзотичні породи з Риги, Петербурга, Києва, Нікітського ботанічного саду та ін. У міру освоєння площ відводилися нові. В кінці 1840-х років почалася посадка лісу на степових ділянках і за межами парку. На жаль, більшість цих посадок не збереглося.

У 1858 році була зроблена спроба перетворити рівнинну місцевість парку в гірський ландшафт. Як зразок взяли ескіз Швейцарських гір з гострими вершинами. І почали покривати парк ланцюгами і групами пагорбів (деякі з них досягали 30 м). Пагорби обсаджувалися деревами та чагарниками.

Інвентаризація насаджень парку, зроблена в 1886 році, показала, що в ньому в цей час було зібрано понад 600 видів, різновидів і садово-декоративних форм дерев і чагарників. Серед них багаті колекції дуба, клена, ясена, ільмових, липи, берези, тополі, горобини, а також ялини, ялиці, сосни, туї, ялівця та інші. Площа паркових насаджень, гаїв, ставків та лісосмуг становила близько 330 га, з них безпосередньо парк займав близько 170 га.

До 1880-м рокам парк прийняв цілком сформований вигляд. Він був прорізаний упорядкованими дорогами, уздовж яких стояли лавки для відпочинку. Були зроблені мости у води та альтанки на горах. У парку було посаджено 623 види і різновиди хвойних і листяних дерев.

Після 1917 року земля з парком була передана у відання нового тваринницького радгоспу “Тростянець”. Але в 1938 році уряд України виділив основну частину парку в самостійну одиницю, підпорядкувавши її безпосередньо Наркомзему.

У 1940 році парк був визнаний державним заповідником. Тоді до парку було приєднано ще 30 га землі для розплідника і створення колекційної ділянки (арборетума). Колективу заповідника ставилося в обов’язки довести асортимент порід до 800 видів і форм. Під час Великої Вітчизняної війни роботи в дендропарку припинилися і поновилися після перемоги.

В даний час Тростянецький парк прикрашають потужні столітні дерева з пишно розвиненими кронами. Велике місце в насадженнях парку займають хвойні. За кількістю видів і форм розводяться хвойних порід Тростянецький парк займає перше місце серед інших українських парків.

Вражає своїми розмірами (до 40 м висоти) ялина європейська. Майже граничних розмірів досягли ялиця сибірська і гребінчата, модрина європейська, кедр сибірський, щеплений на звичайній сосні. Веймутова сосна піднялася вгору на 40 м. Досить великі екземпляри ялини канадської, дугласії, туї західної та гігантської, ялиці каліфорнійської, сибірської, бальзамічний та ін. Чорна сосна теж росте добре, але по красі дещо поступається сосні звичайної. Тут є туї всіх видів.

Чудово виглядають все сріблясті і карликові форми ялин і ялиць, тільки чорна ялина, мабуть, від нестачі вологи на рівнині, здається напівсухий Ялиця Фразера – одна з найкрасивіших ялиць, вперше вирощена в Україні Тростянецьким парком. Зростає тут і ялина двоколірна, або Алькокка, і сосна дрібноквіткова.

Цікаво, що трав’яний покрив парку, близький за складом до покрову степи, представлений і типовими лісовими видами (конвалія, медунка, копитняк, фіалка, кірказон, звіздчатка та ін.).

Видовий склад листяних деревних порід парку майже в п’ять разів перевищує складу хвойних. Колекція дубів налічує більше 15 видів і форм, у тому числі рідкісних (дуб двоколірний, великоплідний, колон-різновид, ряболистий).

Багата і колекція кленів: клен гостролистий, що фарбується в лимонно-жовтий колір після перших осінніх заморозків; клен червоний – ранньою весною він густо посипаний яскраво-червоними квітами, влітку – темною зеленню листя, восени – листя набувають різні відтінки; клен Гіннала, або надрічковий, привезений з Далекого Сходу; клен красивий – гість з Кавказу; клен сріблястий і високогірний та ін.

Колекція лип представлена липою дрібнолистою, чорною, кримською, голландською та ін. У парку представлено п’ять видів горіхів, причому горіхи чорний і сірий ростуть в такій кількості, що в урожайні роки дають по кілька тонн плодів.

Зустрічаються тут і вельми оригінальні та рідкісні декоративні дерева. Наприклад, клен Лерберга з розсіченою на окремі частки платівкою листа, каштан кулястий і червоноколірними, вільха дрібнолиста, аралія маньчжурська, коркове дерево, платан західний та ін. Родом з Північної Америки береза жовта і паперова, гікорі гіркий і каркас, або кам’яне дерево. Для багатьох декоративних чагарників Тростянець являє північний кордон поширення їхньої культури.

А. Липа і Г Степунін відзначають: “Тростянецький парк в цілому – це симфонія лісового пейзажу в зеленій гамі, симфонія лісу. За характером природного рельєфу тут можна намітити два основних пейзажних типу – балковий і рівнинний (плакорні). Однак штучної обробкою значна частина балок перетворена на озера, а частина рівнини – в гірничо-горбистій рельєф. Все це, разом з майстерно скомпонованими насадженнями, створило різноманітні форми пейзажних варіацій на одну основну тему “.

Цей парк будувався не відразу, і, мабуть, не відразу визначилася основна ідея його структури. Віссю всієї композиції виявився Великий ставок, але при будівництві він не грав організуючою ролі. У Тростянці парк пов’язаний з садибою лише магістраллю.

Автори книги «Парки світу» відзначають: «У Тростянецькому парку жодна перспектива не виходить за межі щільного масиву його насаджень. Відвідувач весь час перебування в парку знаходиться в оточенні багатої, різної за формами деревно-чагарникової рослинності, завдяки чому створюється враження великого масиву насаджень. Це підкреслюється також плануванням доріг, серед яких немає головних і другорядних Вони, плавно вигинаючись відповідно нерівностях рельєфу, підводять до найбільш цікавим композиціям зелених насаджень. Все це надає парку рідкісну мальовничість Важливо, що нічого не відволікає. У парку немає архітектурних об’єктів. Палац і службові будівлі були розміщені на околиці. При цьому палац композиційно ув’язувався тільки з однією перспективою в напрямку парку».

А. Липа і Г. Степунін говорять про те ж: “Особливістю Тростянецького парку є те, що жодна паркова перспектива не виходить за узлісся масиву, як у більшості знаменитих пейзажних парків, розташованих в мальовничому оточенні. Навколо ж Тростянецького парку безмежна відкрита степова рівнина, і всяке отвір в його захисної стіни справляє враження неприємної діри, яку хочеться швидше закрити, щоб не розбивати ілюзії, що знаходишся в країні багатою лісової флори”.

Головна прикраса дендропарку – звичайні лісові породи українського Полісся, екзоти розміщені на передньому плані серед полян і на узбіччях доріг.

Тут майже повністю відсутні декоративні елементи з інших областей мистецтва. Лише на присадибній ділянці (Палацовий цвинтар) були застосовані елементи архітектурного оформлення. Причому будинок власника був невеликий, господарські будівлі були винесені далеко в сторону.

Будівельники парку прагнули домогтися максимального художнього ефекту від самого зеленого матеріалу в поєднанні його з іншими природними елементами.

За багатством рослинних форм, за оригінальністю композиції дендропарк Тростянець вважається одним з кращих зразків ландшафтно-паркової архітектури.

Поділитись

Схожі записи

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

Пошук

Оголошення

Шукаємо авторів

Шукаємо авторів

Ми на Facebook