Оріль

Оріль

Річка Оріль – одне зі 100 чудес природи Украни.

Це ліва притока Дніпра, що відома чистотою своїх вод, унікальною фауною та легендами, що окутують її.

Вона бере свої витоки поблизу с. Єфремівка та тече через землі Харківської (Первомайський, Кегичівський, Сахновщинський, Зачепилівський райони), Полтавської (Машівський та Новосанжарівський райони) та Дніпропетровської області (Юріївський, Новомосковський, Магдалинівський, Царичанський, Петриківський райони).

Гідрологічна характеристика річки:

  • довжина – 329 км;
  • площа річкового басейна – 9800 км²;
  • похил річки – 0, 27 м/км;
  • річище – звивисте, шириною 2-10 м, подекуди на плесах – 100 м, глибина – 6 м.
  • течія – повільна та спокійна;
  • дно – піщане;
  • замерзання – кінець листопада–початок грудня
  • скресання – кінець березня;
  • живлення – дощове та снігове;
  • середній стік ( за 31 км від гирла) – 13,2 м³/с
  • також бувають весняні повені та літні межені;
  • гідрологочіні пости: біля смт Царичанки (1925 р.), с. Чорноглазівки (1925 р.), с. Степанівки (1930 р.).
  • антропологічний вплив: в 1967 р. споруджено штучне річище ( від с. Могилів до смт Кіровське– 61 км)– це змінило впадіння Орілі до Дніпра на 41 км нижче чим раніше; траса каналу Дніпро–Донбас, яку збудували в 1970-1981 рр., змінила довжину річища, що тепер становить 370 км; людська діяльність вплинула і на інші характеристики річки.
    Оріль у басейні Дніпра (Мапа)
    image-4873

    Оріль у басейні Дніпра (Мапа)

Оріль в пам’яті народу та її природа

Річка Оріль є літописною річкою, про яку згадує не одне давньоруське джерело.

30 липня 1183 р. неподалік цієї річки відбулася битва між половцями та військом руських князів. Останні перемогли у ній. Київський літопис (за Іпатіївським списком) називає Оріль «Єрель его же Русь зовут Уголъ». Тобто одна назва річки – Єрель, друга – Угол. З останньою назвою деякі дослідники пов’язують відоме слов’янське плем’я уличів.

З давніх-давен Оріль запамяталася багатьом чистотою своїх вод. У зв’язку з цим виникло чимало цікавих легенд.

Одна з них про Змія, що жив на Рящанській горі та кожного року забирав собі у невільниці найкращу дівчину з навколишніх місцевостей. Так тривало доти, поки в тому краю не осіла сім’я, з трьома ковалями-синами та красивою донькою. Змій, побачивши дівчину, вкрв її. Але брати викували собі важкі мечі та підтримані любов’ю сестри здолали у битві Змія. Втомлений Змій мучився спрагою та пошкандибав напитися до Дніпра. Але ковалі запрягли Змія в плуг та проорали за ним дуже глибоку борозну. А дівчата, яких визволили з полону, так раділи волі, що заплакали та наповнили борозну

струмками дівочих сліз, з яких постала річка. З тих часів тече Оріль по Дніпру і несу чисту, як дівоча сльоза, воду. До речі науковці виявили, що за мінералізацією вода з Орілі набагато краща дніпровської та самарської.

Відома річка також своєю фауною. Це місце приваблює рибалок з усієї України. А орнітологи називають Приорілля не інакше як пташиним «Ельдорадо».

Гійом де Боплан (жив у ХVІІ ст.) у своєму «Описі України» пише про Оріль таке: «В гирлі цієї ріки я бачив, як за одним разом витягли понад 2 тисячі риб, з яких найменші мали одну стопу довжини.» А історик Дмитро Яворницький за рибне та пташине багатство, а також численні прибережні ліси, назвав Оріль «молочною річкою з медовими берегами».

І дійсно річка славиться своєю рибиною: сомом, лящем, щукою, окунем, судаком та ін. А також численними  птахами, а саме: водяними курками, дикими качками, дрохвами, журавлями, куликами, лунями очеретяними, перепелами, степовими яструбами, чаплями, фазанами та ін. Серед ссавців поширені вовки, зайці, кабани, козулі, лисиці, олені. На берегах подекуди можна зустріти прадавні орільські ліси. Крім цього в нижній течії знаходиться Дніпровсько-Орільський заповідник.

Поділитись

Схожі записи

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

Пошук

Оголошення

Шукаємо авторів

Шукаємо авторів

Ми на Facebook