Свірзький замок

 

Свірзький замок  – це одна з небагатьох фортець Західної України, яка ще не розкрила для туристів весь свій потенціал. Ця пам’ятка історії знаходиться в мальовничому с. Свірж Перемишлянського району Львівської області. До речі, село, як і замок, є старовинними. Перша письмова згадка про Свірж під 1427 р.  у зв’язку з відвіданими польського короля Володислава ІІ Ягайла. При цьому Свірж вже тоді був містом, а не селом. Втім нині с. Свірж гордиться лише своїм замком. Точно коли було засновано цю оборонну споруду не відомо. Зокрема, вказують 1482 р. та 1484 р. В тім, в архівах він згадується під 1530 р. Точно відомо, що замок належав шляхетському ( в інших джерелах – магнатському) роду Свірзьких, Саме за наказом Андрія Свірзького в 1541-1546 рр. біля фортеці на місці дерев’яного заваленого католицького храму збудували мурований костел Успіння Богородиці. Також туди проклали підземний хід з твердині.

В середині Свірзький замок ХVІІ ст. перейшов до графа Александра Цетнера. Рід цього графа володів цим місцем аж до першої пол. ХІХ ст. В середині ХVІ ст., за вказівкою графа, відбулися і значні модифікації твердині, що близькі до нинішнього вигляду замку. Є припущення, що  роботами з украплення замку керував генерал від артилерії П. Гродзицький – фортифікатор двох відомих арсеналів у Львові (Королівського та Сенявських).

Під час Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького (1648-1657) козаки не один раз захоплювали Свірзький замок. Він, навіть, був спалений татарами в 1648 р. Однак під час походу турецьких військ на Львів 1672 р. та 1675 р. замок не здався, а навпаки, двічі витримував облогу ворогів. Під час воєнних дій в 1675 р. в ньому деякий час розміщувалась залога Поморянського замку, яка вважала Свірзьку твердиню більш захищеною. Хоча замок і витримав дві облоги, історики доводять, що Цетнери не розраховували на нього як оборонну споруду.

В 1821 р. помирає граф Ігнацій, останній з Цетнерів, що володіли замком. Після цього власники змінювалися досить часто: Сєраковські, Старчевські, Віктори, Іласєвичі, Чайковські та ін. Втім в 1907 р. Свірзький замок знайшов господаря, який вирішив про нього попіклуватися. Ним виявився граф Роберт Лямезан-Салянс, який володів ним до 1930 р. Цей аристократ, який був генералом та військовим аташе в Парижі, активно зайнявся реконструкцією та оновленням замку, його інтер’єром. І коли тільки замок «омолодився» сталася нова біда для нього – Перша світова війна. 2 вересня «графське гніздо» спалили війська Російської імперії. Вогонь випалив все, крім стін: родинні цінності, родинні бібліотеку та портрети. Після закінчення війни граф почав нову реставрацію замку за збереженими фотографіями та малюнками. В цьому йому допомагали три російські військовополонені. Змінено було лише дахи башт, які стали ближчими до бароко. Після смерті Лямазен-Салянса опікувався замком вже граф Тадеуш Комаровський, зять Роберта. Він продовжив реставрацію, поки її не перервала Друга Світова війна,  під час якої маєток частково зруйнували та пограбували. Так і стояв замок в запустінні до 1975 р., навіть використовувався під школу трактористів. Але в 1975 р. заслужений архітектор України А. Шуляр зміг добитися реставрації Свірзького замку, яка і відбулася в 1975-1983 рр.

Для туристів та подорожуючих

Свірзький замок повний легенд, таємниць та романтики. Саме тут знімалися деякі сцени відомого радянського фільму «Три мушкетери». Бастіон Сен-Жермен та Бетюнське абатство із цього фільму були взяті тут. Використовувалось це місце і для зйомок трьох наступних фільмів-продовжень саги про мушкетерів. Тут як в багатьох старовинних замках мешкають різні привиди. Можна зустріти привид дівчини, яку втопили за зраду  в замковій криниці. Тут на вході в твердиню туристів зустрічає таємничий грифон, можливо герб власників Свіржа. Біля замку є згаданий вище костел з наполовину заваленим підземним ходом, а також руїни сторожової вежі (бастіон Сен-Жермен), дерев’яні мости, житлове та господарське подвір’я тощо. Додає замку привабливості мальовничі краєвиди села Свірж, зокрема, однойменна річка.

Сучасний стан Свірзького замку бажає кращого, особливо, це стосується занедбаного внутрішнього вигляду. Але його зараз досить повільно реставрують, що вимагає значних коштів, яких наразі там обмаль. Тож приїдьте, окуніться в замкову атмосферу і допоможіть цій пам’ятці історії чим можете.

Дорога. Доїхати можна по дорозі з Перемешлян в сторону Бібріку. По цьому шляху треба проїхати 10 км (дорогу описують як досить погану), а потім – Свірж.

Координаты: 49°39’7’’N, 24°25’57’’E