Парасоцький ліс

Парасоцький ліс

Парасоцький ліс – реліктовий центр Лівобережного Придніпров’я, що розташований на правому березі р. Ворскла, недалеко від с. Михайлівки Диканського району Полтавської області. Відноситься до території Диканського лісництва та входить до складу Регіональний ландшафтний парк «Диканський». В 1923 р. це унікальне урочище отримало статус заповідної території, а в 1963 р. – стало ботанічною пам’яткою природи державного значення.

Парасоцький ліс, площа якого 145 га, є цінним масивом широколистяного лісу із великим різноманіттям рослин та тварин.

Головною цінністю Парасоцького лісу є масиви старих дібров з різноманітним видовим складом. Вік багатьох дерев коливається від 90-100 років аж до 200. вік деяких же дубів сягає 300 років.

Серед дерев переважають берест, граб звичайний, дуб звичайний,клен гостролистий, липа серцелиста, ясен звичайний – всі вони утворюють мішані ліси різного складу. Представлені тут і дика груша, яблуня, черешня, а також береза та тополя. В підлісках ростуть кущі бруслини, ліщини та  свидини, а на узліссі – біла бузина, глід, калина, терен, шипшина.

Трав’яний покрив лісу – розріджений та має плямистий характер. Для цього урочища характерні види, типові для широколистяних лісів.

Домінантами серед трав є зірочник ланцетовидний, копитняк європейський, маренка пахуча, осока волосиста, переліска багаторічна, яглиця звичайна. Представлені в урочищі аїр, вороняче око звичайне, горицвіт весняний, згубниця бульбиста, золототисячник, купина багатоквіткова, медумна темна, папороть ключ-трава, просянка розлога, фіалка дивна, фіалка триколірна, чина весняна, чебрець звичайний, череда, шоломниця висока. Ці місцевість багата на лікарські рослини: звіробій звичайний, конвалія звичайна, материнка звичайна, м’ята холодна, папороть чоловіча, підмаренник руський, цмин пісковий. Присутні тут і рослини, занесені до Червоної книги України: булатка великоквіткова, гніздівка звичайна, зозулині сльози яйцевидні, коручка морозниковидна (лісова орхідея), лілія лісова, лунарія оживаюча,тюльпан дібровний. Охороняються у Полтавській області: барвінок малий, конвалія звичайна, проліска сибірська, ранник весняний, ряст Маршалла.

гронянка півмісяцева (папороть ключ-трава)
image-1534

гронянка півмісяцева (папороть ключ-трава)

Парасоцький ліс – це єдина місцевість на Полтавщині, де зростає одна з найдавніших папоротей – папороть ключ-трава (гронянка півмісяцева), яка також занесена до Червоної книги України. Ця зелена невелика рослина, має лише один листок. З давніх-давен вважалося, що там де росте ця папороть заховані скарби, на які вона вказує.

Крім цього, урочище зачаровує весняними першоцвітами: анемоною жовтоцевою, зірочками жовтими, пшінкою весняною. Цікавою є рослина-паразит – петрів хрест лускатий, що паразитує в основному на корінні ліщини.

На стовбурах дерев, здебільшого на узліссі, виявлено у великій кількості (бл. 50 видів) листуваті та накипні лишайники, що утворюють різнокольорові «плями». Найчастіше зустрічається лишайник еверенія сливова, більш відома як «дубовий мох».

В цій місцині ростуть рідкісні види грибів: печериця жовтіюча та печериця серпнева, лепі ота Фриза та занесена до Червоної книги України – феолепіота золотиста. Загалом у цьому реліктовому центрі нараховано 64 види мохоподібних. Найбільш поширені: гіпн блідий, епіфітна бріофлора, лескея багатоплідна, лескея жилкувата, радула сплющена. Зустрічаються аномодон довголистий, брій волосконосний, левкодон білячий, плагерій повзучий.

Парасоцький ліс дуже різноманітний за своєю фауною, яка налічує бл.100 видів. Найбільше виділяються в цьому місці птахи, типових видів яких – бл. 75, із них 57 – постійно гніздяться тут. Найпоширеніші види птахів: вівсянка звичайна, горлиця звичайна, дрімлюга, зозуля, зяблик, малинівка, повзик, припутень, синиця велика, сойка. А також дрозди (співочий, чорний, чикотень), дятли (великий строкатий, зелений, малий, сивий), мухоловки (біло шийка, мала, сіра, строката), славки ( прудка, садова, сіра, чорноголова) та ін. Є такі птахи-хижаки: канюк звичайний, крук,сова(сіра та вухата), яструб (великий та малий) та ін. Зрідка можна побачити берестянку, лісового кулика вальдшнепа, кропивника, крутиголову, фазана та ін. Змієїд та голуб-синяк – місцеві види, занесені до Червоної книги України.

Під час міграції видовий склад лісу збільшується, зокрема і за рахунок інших птахів, занесених до Червоної книги: балабан (великий та малий), журавель сірий, лелека чорний, орлан-білохвіст, орел-карлик, сапсан та сорокопуд сірий.

Типових видів ссавців нараховується бл. 15: полівка руда ( найпоширеніший вид), білка звичайна, бурозубка (звичайна та мала), дикий кабан, заєць, козуля, куниця лісова, лисиця, лось, нічниця довговуха, олень європейський, тхір лісовий та. Навідаються подекуди цей ліс вовки.Дуже рідкісними видами, що мешкають тут є борсук, вовчок лісовий, вушна звичайний, горностай, деркач, нетопир Натузіса.

Із плазунів найпоширеніші гадюка звичайна та живородяча. Проте є види рідкісні та занесені в Червону книгу України: веретільниця ламка та мідянка.

Загалом, на території цієї пам’ятки природи відмічено бл.156 видів хребетних: 97 птахів, 42 ссавців, 10 земноводних, 7 видів плазунів.

Поради для подорожуючих та туристів

 Урочище розташоване недалеко від траси Полтава-Гадяч. Втім краще поберегти цей унікальний чарівний та красивий ліс від людських очей, ніг та рук.

Поділитись

Схожі записи

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

Пошук

Оголошення

Шукаємо авторів

Шукаємо авторів

Ми на Facebook