Село Окопи знаходиться в Борщівському районі Тернопільської області. Воно відоме своїми історичними пам’ятками, серед яких виділяється Фортеця Святої Трійці – одне зі 100 чудесних замків, палаців та фортець України.
Саму фортецю заклали на перешийку річок Дністра та Збруч, тобто, на місці, що було стратегічно важливим в оборонних планах Речі Посполитої.
Фортецю Святої Трійці заклали в 1692 р. коронний гетьман Станіслав Ян Яблоновський та київський воєвода Марцін Контський. Протягом року ця фортифікаційна споруда була зведена та незабаром стала прикордонним пунктом польської оборонної лінії, що захищала Річ Посполиту від Османської імперії. Що цікаво, то навколишня місцевість слугувала прихистком не для одної твердині. Археологи виявили там фрагменти антського (III – V ст.), тиверського (VI – IX ст.) та давньоруського (X – XIII ст.) дерев’яних укріплень.
Фортецю 1692 р. назвали «Окопи Гори Святої Трійці». Першим її комендантом став Михайло Брандт, а ротмістром – Якоб Калиновський. Під їх керівництвом замок взяв під контроль прилеглий брід через Дністер та дороги, що йшли до Кам’янець-Подільського ( тоді ще центру турецького Подільського пашалику). Крім цього, фортеця стала базою загонів, які перешкоджали постачанню їжі та боєприпасів туркам в обложеному Кам’янець-Подільському та чинили наскоки на їхні війська.
Як відомо облога фортеці у Кам’янець-Подільському тривала з 1692 по 1699 р. І тут саме оборонці «Окопів» відіграли свою вагому роль. Однак, в 1699 р., після Карловицького мирного договору, потреба у фортеці в Окопах поступово втрачається. Хоча в 1711 р. у зв’язку з можливим нападом Османської імперії та Швеції на Польщу з боку Молдови про Окопи згадують й фортецю укріплюють. Півстоліття замок не брав участі у військових сутичках. Поки в 1769 р. в Окопи перебазувалися барські конфедерати на чолі з Казимиром Пулавським – вороги польського короля. Однак, російські війська під керівництвом генерала Ізмайлова, будучи союзниками короля, взяли фортифікаційну споруду штурмом. В 1770 р. король Август ІІ перейменував форт просто на честь «Святої Трійці». Війна з конфедератами дуже сильно пошкодила замкові мури, а фортеця продовжила занепадати. В 1772 р., коли місцева територія перейшла до Австро-Угорської імперії, частину фортечних валів розібрали.
Нинішній стан пам’ятки.
Вважається, що фортеця Святої Трійці – є типовим фортифікаційним укріпленням голландського типу. Збережені дві прямокутні двохярусні надбрамні башти (відомі як Кам’янецька та Львівська) з гарматними бійницями на другому поверсі, напівзруйнована дозорна вежа над Збручем та система земляних бастіонів поблизу брам. Відстань між баштами – 480 м, а їхня висота доходить до 7, 5 м. Надбрамні башти мають різну довжину, але майже однакову висоту. Довжина Львівської брами –10, 4 м, ширина –8,5 м. Довжина Кам’янецької брами – 12, 3 м, ширина – 8 м.
Цікаво, що вказані дві брами в 1870-74 рр. пройшли реставрацію. А в 1905 р. Подільське товариство шанувальників старожитностей та відомий консерватор пам’яток Мечислав Борковський спільними зусиллями реставрували цю будівлю. Саме завдяки ним Кам’янецька та Львівська брами дійшли до нашого часу.
Троїйький костел. Біля фортеці розташована інша пам’ятка Окопів – Троїцький костел 1693 р.
Цей храм став останнім прихистком для барських конфедератів, які вирішили не здаватися російським військам. Після перемоги над конфедератами ворог зруйнував костел. В честь барських конфедератів в 20-30 рр. ХХ ст. цей храм ще називали «Лицарським костелом». В 1903 р. костел було відбудовано, однак в 1943 р. Друга Світова війна його зруйнувала. За радянських часів тут був склад., а згодом будівля зовсім занепала. За незалежної України про храм згадали. І на початку ХХІ ст. робили спроби реставрації. В 2013 р. деякі місцеві жителі, товариство Приятелів Поділля та мотоциклісти польського Катинського Рейду взялися за відновлення храм. Певну частку коштів виділило Міністерство культури Польщі. Станом на літо 2014 р. костел мав дах, статую Діви Марії, потиньковані стіни тощо. 15 червня 2014 р. костел вдруге освятили. Процес реставрації триває. Троїцький костел – це приклад того, як закордонні гості (поляки) дбають про свою історію та культуру. Тоді як ми зовсім про неї забули.
Для туристів та подорожуючих
Дорога. Їхати з Кам’янця, звернути з траси Хмельницький-Чернівці до Жванців (біля ресторану), з того місця – 3 км до Ісаковець, через міст, проїхати автозаправку – і Окопи. Хоча між двома брамами відстань кілька кілометрів.
Якщо їхати з боку Тернопільської області – то звертаємо до Мельниці-Подільської, а далі 20 км до с. Окопи.
Ну і також не треба забувати, що поблизу Окопів розташований Околиці Окопів — зона регіональний ландшафтний парк «Дністровський каньйон».
Так що гарної подорожі!!!
Залишити коментар