Місто Святогірськ в Донецькій області до 1938 року мало назву Банно-Тетянівка, з 1964 року – Слов’яногірськ, з 2003 року – Святогірськ. Його історія проте значно давніша. Воно відоме з XVI століття як Святі Гори. В 1624 році на правому березі Сіверського Дінця був заснований Святогірський Успенський чоловічий монастир – вибиті печери у крейдяних скелях.
Є дві версії про заснування монастиря – або монахами з Київської Лаври або з грецького Афону. Саме 1624 року був виданий перший офіційний документ щодо монастиря – царська грамота на розвиток обителі, яка була своєрідною фортецею проти набігів кочовиків. Обороною займались самі монахи – мали фортецю, чотири гармати. Історія зберегла ім’я ченця-гармаша Якова. Російські власті виділяли значні кошти на придбання церковного начиння, утримання ченців.
Указом імператриці Катерини ІІ 1787 року діяльність монастиря була перервана на півстоліття. Земельні угіддя та села були передані у володіння фавориту Григорію Потьомкіну.
В 1844 році монастир відновив свою роботу. Збудована Преображенська церква в бароковому стилі, Успенський собор, свічковий завод, кузня, пасіка, постоялі двори для паломників.
За більшовицької влади обитель була розграбована, ченці вбиті. З 1922 року тут відкрили Будинок відпочинку, а саму місцевість перейменували на Червоні гори.
Новий етап релігійного життя почався 1992 року – відреставрована трапезна, печерні келії, повернута частина церковних цінностей. 9 березня 2004 року монастир отримав статус лаври – Свято-Успенська Святогірська Лавра.
Адреса: Донецька обл., м. Святогірськ
Координати: 49°01′43″ пн. ш. 37°34′04″ сх. д.
Залишити коментар