Буданівський замок. Замок-психлікарня

Буданівський замок – фортифікаційна будівля с.Буданів Теребовлянського району Тернопільської області.

Буданів вперше згадується у джерелах під 1549 р., коли місцеві маєтності перейшли у володіння до галицького воєводи Якуба Будзановського. Цікаво, що воєвода змінив назву села Скомрусь на Будзанів, яке і так звалося до 1946 р., поки радянська влада не зробили цей населений пункт Будоновим. У 1550 р. Я. Будзановський для захисту цього місця від татарських набігів розпочав будівництво дерев’яної фортеці. Однак, це не зупинило татарів, які все ж пограбували Буданів та знищили фортецю. Тому на поч. ХVІІ ст. на місці зруйнованих укріплень на кошти Яна та Марціна Ходоровських споруджується мурована фортеця. У 1631 р. брати Ходоровські продають замок Александру Сєненьському, а пізніше ця оборонна споруда переходить до сімейства Лєвочинських.

Під час Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького замок не один раз брали в облогу козацькі війська, поки в 1651 р. вони його не здобули та не зруйнували.

Однак, в 1672 р. новий господар міста (на той час Буданів був містом, а не селом) Томаш Лужецький відновив замок, але ненадовго. В 1675 р. під час чергової польсько-турецької війни замок знищили війська паші Ібрагіма Шишмана, зокрема, він піддався сильним артобстрілам. Після цього за висновками військової комісії фортецю вирішили не відновлювати для оборонних цілей.

Новий етап життя замку розпочався в 1765 р., коли Євстахій Потоцький, виконуючи прохання своєї дружини Марії (з роду Ковтських) подарував замок черницям та виділив кошти на його перебудову під монастир.

В 1817 р. Бобровський (новий власник Буданова) надав замок у вічне розпорядження місцевій католицькій парафії. При цьому деякі приміщення почали використовувати в якості житла для священників

В 1846 р. місцевий ксьондз Кульчицький заснував тут монастир Сестер Милосердя. Того ж року у всіх приміщеннях монастиря завершилась реконструкція, а також ще й було добудовано корпус зі шпиталем.

Під час Світових війни будівля зазнала значних пошкодження( особливо за Першої Світової війни).

В 1956 р. уже дещо відновлений Буданівський замок віддали під психіатричну клініку на 300 ліжок, яка працює і на теперішній час в цьому місці.

Буданівський замок зберігся в порівнянні з іншими фортифікаційними спорудами свого часу в непоганому вигляді. Він стоїть на Замковій горі, до якої ворогові було важко підступитися через різні природні перешкоди. До наших днів збереглися дві конусоподібні башти з двома ярусами бійниць (гарматних амбразур), а також частини замкового муру та житлові приміщення (старі корпуси-келії, що раніше були казармами). Поблизу замку можна помітити сліди валів. Замок відображений на сучасному гербі Буданова (затвердили 25 березня 1999 р.).

Буданівський замок цікавий також келіями ХVІІІ ст. та  Костелом Воздвиження Святого Хреста, який був побудований на частині фортечних мурів в 1765р. Він також разом із замком використовується психлікарнею. Римо-католицька громада бореться за відродження цього християнського храму.

 

Для туристів та подорожуючих

Буданівський замок справляє доволі гарне враження на людей, що побували в цьому селі. Втім в туристичних маршрутах його часто оминають. Причина цьому – наявність психлікарні, що відлякує деяких людей. Існує ідея переносу психіатричної клініки та створення тут музейно-туристичного об’єкту.

Дорога. Якщо їхати з півдня Тернопільської області до Теребовлі, то треба шляхом , що звертає з траси в с. Білобожниця, а далі ви вже побачите Буданів.

Координати: 49°09′53″ пн. ш. 25°42′12″ сх. д.