Скалатський замок

Замок розташований у заплаві р.Гнилої , в м. Скалат Підволочиського району Тернопільскої області. Він входить до 100 чудесних замків, палаців та фортець. З 2003 р. є філією Національного заповідника «Замки Тернополя».

Він побудований в 1630 р . польським мечником Кшиштофом Віхровським. За формою він – неправильний чотирикутник , його сторони : 92, 72, 72, 63 м. По кутам замку 4 вежі, в яких містилися стрільниці з чотирма ярусами.  Фортеця мали стіни заввишки в 6 м та завтовшки 2 м. Замок має підземні ходи, які можливо сягають аж м. Гримайлів.

Замок відігравав важливу роль в м. Скалат ( це місто відоме з 1564 р.). Колись він охороняв під’їзди до  міста, а нині  вже перебуває в його центрі. З північного та південно-східного боку фортеця захищалося двохметровим ровом, заповненим  річковою водою. З інших боків були болота, які ускладнювали доступ до оборонної споруди. Збереглися в книгах костелу свідчення від 1728 р. про ставок, який, можливо,  також допомагав в обороні замку. В 1648 та в 1651 рр. замок постраждав від загонів козаків  під час подій Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького. Він був захоплений та зруйнований. Остаточно Скалатський замок втратив свої оборонні функції замок під час польсько-турецької війни (1672-1675), коли був черговий раз поруйнований. Зокрема, літом 1675 р. фортецю  взяло штурмом військо легендарного Яна Собеського, який стане невдовзі польським королем. В кін. ХVІІ ст. Ян Фірлей відновлює цю споруду і використовує її як власне помешкання. У ХVІІІ ст. замок став власністю рода Сципіонів, які зробили з нього свою резиденцію. М.Сципіонова із роду Водзицьких звеліла прибудувати до східної стіни двоповерховий палацовий корпус та пишно оформити в’їзні ворота. Пізніше замок деякий час належав родині Понятовських.

Наприкінці ХІХ ст. за рахунок графа Ростовського під керівництвом архітектора Теодора Тальовського проведено реставрацію башт в неготичному стилі (хоча сам автор робіт думав, що відновлює фортецю у правильному історичному істилю). В другій половині ХІХ ст.. фортеця вже належала З.Розенштоку. В період Першої Світової війни Скалатський замок зазнав сильних ушкоджень, а після Другої Світової його віддали під господарські потреби міста. Також тут зосереджувався танцювальний майданчик.

З другої половини ХХ ст. починається відновлення цієї колись оборонної споруди. В 1960-ті рр. тут проводиться консервація його залишків. А в 80-90-х рр. ХХ ст. проводиться фахове обстеження замку та створюються плани реставрації його веж. В ХХІ ст. плани по реконструкції замку починають втілюватися. Було упорядковано територію навколо фортеці, розчищено її будівлі, перекинуто дерев’яний міст через вал та замінено покрівлю на трьох вежах (покрівлю обкладали черепицею). Також зміцнили фундамент та стіни веж. Крім цього всередині території твердині археологами віднайдено сліди земляних валів, що дає припустити, що раніше тут існувала ще й дерев’яна фортеця. На даний момент продовжуються роботи з реконструкції четвертої вежі. Загалом в замку проводиться делікатна відновлювальна робота, метою якої є відтворення середньовічного замку в його первинному вигляді. Побутують плани перетворення однієї з фортечних веж на готель, а іншої – на музей.

Поблизу замку стоїть костел Успіння Пресвятої Діви Марії, який побудований в 1995-2002 рр. Він розташований на місці римо-католицького храму, варварські знищеного  радянською владою в 1959 р. напередодні візиту М.Хрущова до міста.

Для туристів та подорожуючих

 

Скалатський замок є одним із замків, про який не забули та подбали люди. Тому подивитися на нього та приїздити до міста потрібно. Крім того в двох баштах відкрита музейна експозиція, в якій є середньовічна зброя, картини та скульптури. Стосовно  екскурсій, то треба зараннє домовлятися.

Замок знаходиться у південно-західній частині м. Скалат, на вулиці Замковій.

Відстань від Скалата до Тернополя – 32 км

Координати: 49°25′40″ пн. ш.25°58′20″ сх. д.