Ягільницький замок – Замок Лянцкоронських

Ягільницький замок – Замок Лянцкоронських

Ягільницький замок був резиденцією князів Лянцкоронських та має статус пам’ятки архітектури національного значення. Він розташований в с. Нагірянка Чортківського району Тернопільської області.

Задора. Герб Лянцкоронських
image-3332

Задора. Герб Лянцкоронських

Ягільницький замок спорудили за наказом польного коронного гетьмана Станіслава Лянцкоронського в 1630 р. на р. Черкаси в с. Ягільниця. В свій час ця твердиня вважалася однією з найміцніших на Поділлі. Наприклад, війська Б.Хмельницького її взяти так не змогли. Тільки в 1655 р. спільні українсько-московські загони під орудою Бутурліна взяли цю споруду, та й то через зраду в гарнізоні. Під час польсько-турецької війни 1672-1675 рр. замком деякий час розпоряджалися турки. В 1684 р. Тут побував Ян ІІІ Собеський по дорозі назад зі свого походу на Кам’янець. Князі Лянцкоронські використовували замок під резиденцію до початку ХІХ ст. В 1817 р. твердиня стала власністю уряду Австрійської імперії, з дозволу якого там влаштували перебудову під тютюнову фабрику. Зокрема, розрівняли фортечні бастіони, засипали рів та спорудили браму на місці башти. Тютюнова фабрика діяла тут впродовж всього ХІХ-ХХ ст., в тому числі і за часів радянської влади. В часи незалежності тютюновий завод приватизували, після чого розпочався його занепад. В 2007 р. чернівецька фірма «Атлас» купила замок та прилеглі до нього 4 гектари за 950 тисяч доларів. Планувалося там організувати туристичний комплекс з готелем, рестораном та музеєм. Однак, на даний момент нічого з цього не здійснено.

В наш час Ягільницький замок знаходиться, як не дивно, не у Ягільниці, а у сусідній Нагірянці. Причина в цьому, що Ягільниці розділи на дві частини по р. Черкаси. Замок височіє над пагорбі над р. Черкаси.  Він зберігся досить непогано: мури з тесаного каменю, будівлі з склепінчастими стелями та дерев’яними сходами, напівзакриті льохи з кам’яними сходами та ін. З двору замку гарно простежуються місцеві краєвиди. Варто відзначити, що на території є замку є деякі споруди ХVІІІ-ХІХ ст. і, навіть, одна ХХ ст.

Герб Ягільниці
image-3333

Герб Ягільниці

Замок Лянцкоронських відомий своїми підземеллями, про які ходять легенди. Найбільше передоповідають історію захоплення фортеці козаками в 1655 р. Однак, є всі підстави вважати, що в часи Другої Світової в цих підземеллях ховалися воїни УПА. Побутує також легенда, що місцеве підземелля веде аж Червоногородського замку, що біля Ниркова.  Повідомляють, що підземелля такі широкі, що в них могли розминутися два вози.

Крім замку Нагірянка та Ягільниці відомі своїми храмами. В Нагірянці діє дерев’яна церква Успіння Богородиці. Вона перевезена ще 1672 р. з Карпат, а в 1782 р. її перебудували. Знаходиться цей об’єкт поблизу замку, неподалік траси.

Ягільниці відомі двом а своїми святинями. Перша – це мурована церква Вознесіння Господнього 1885 р. Частину коштів на її будівництво виділила родина Лянцоронських. Друга – мурований костел Успіння Пресвятої Богородиці 1842 р.  Його фундаторами також були Лянцкоронські. Костел був бароковим, і встиг за свою історію чимало: згоріти в 1898 р., відбудуватися, а за радянських часів побути і спортзалом, і складом магазину меблів. В 1992 р.  за сприяння фундації Кароліни Лянцкоронської костел відновив свої релігійні функції, а в 2002 р. його відреставрували. А ще ця місцевість  відома знаменитим Ягільницьким кінним заводом.

 

Для туристів та подорожуючих

Ягільницький замок – один з найбільш збережених в Тернопільській області, що багата на ці пам’ятки архітектури. Цей об’єкт історичний спадщини вдало розміщений на перетині туристичних маршрутів, що єднають Кам’янець-Подільський, Хотин, Червоногородський замок.

Сама пам’ятка розташована біля автотраси міжнародного значення Тернопіль- Чернівці-Порубне-Румунія.  13 км трасою відділяє с. Нагірянка від Чоркова (і Чортківського замку).

Координати: 48°56′12″ пн. ш. 25°44′34″ сх. д.

Поділитись

Схожі записи

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

Пошук

Оголошення

Шукаємо авторів

Шукаємо авторів

Ми на Facebook