Село Печера (Печора) у Вінницькій області є прикладом запустіння через ту чи іншу зміну інфраструктури. Після закриття регіональної траси з подивом можна спостерігати тут радянські занедбані будівлі, наприклад, універмаг.
Вперше про поселення згадується в документах 16 століття в зв’язку з ім’ям князів Збаразьких. Під час турецької доби (1672 – 1699) містом володів молдавський господар Георгій Дука, що «в містечку Печорі велів знаменитий будинок собі вибудувати».
Після нього маєток перейшов до Юрію Хмельницького. У 1683 році він переїхав до Немирова, а Печорський маєток розібраний. Нині на старому фундаменті побудована дерев’яна церква Різдва (1764 р.).
Після Хмельницького Печора належала родам князів Заславських, Вишневецьких, Потоцьких. Приблизно 1840 року Печору і сусідні землі придбав племінник Октавії Феліксівни Потоцької, Костянтин Ярославович Потоцький (1816 – 1857). Відтоді місто стає їх головною сімейною резиденцією, куди були завезені багаті творів мистецтва.
Син Костянтина та Юзефи Потоцьких, граф Костянтин Костянтинович (1846 – 1909) – останній власник маєтку – помер у Печорі 9 липня 1909 року.
Дорогою з Немирова вас першим зустріне старий водяний млин Потоцьких, який планували перетворити на центр відпочинку.
На почесне місце заслуговує склеп (мавзолей) Потоцьких-Свейковських, збудований 1904 року в романському стилі архітектором В. Городецьким. Це засвідчує напис польською «Пляновал Владислав Городецкий».
Від склепу стежка веде до споруди радянського стилю, яка з’явилась тут 1927 року на місці зруйнованого палацу Потоцьких. Нині це обласна лікарня та санаторій.
До річки Південного Бугу ведуть паркові сходи, оточені мальовничими валунами.
Дістатися до Печори можна громадським транспортом, автобус із Вінниці йде кілька разів на день.
Координати – 48°51.391′, 28°43.194′
Залишити коментар