Легенди Мукачівського замку Паланок

Приїхавши в Мукачево, в першу чергу відвідайте найстарішу і найславнішу споруду міста, яка ніби пронизана історією й нерозгаданими таємницями. Мукачівський замок є чудовим зразком фортифікаційної оборонної споруди часів Середньовіччя. Відомості ро його історію та цікаву туристичну інформацію Ви можете знайти тут.

Замок збудований на вулканічній горі. Дату його побудови літописи не зафіксували, проте в історичних хроніках він згадується в XI ст. З 1396 по 1414 рр. замок належав Подільському князю Федору Коріатовичу. В той час це була його резиденція, він же вирубав у гірській породі 85 метровий колодязь.

У XV—XVI ст. замок нараховував 14 оборонних веж та пишний палац для урочистих прийомів.

1576 рік став непростим для Мукачево. Фортеця була обложена військами Лазаруса фон Швенді.

Потім Мукачівський замок перейшов у власність графа М. Естергазі через його одруження з Урсулою Дерсффі.

Володар Семиграддя (Трансільванія) Юрій I Ракоці після перемоги у війні з угорським родом Естергазі забрав замок собі. Це сталося 1633 року. Князі цього роду зробили фортецю своєю резиденцією, де правили до 1711 року. Вони прибудували дві тераси, кільце зовнішньої оборони. В 1649 р. Мукачівський замок приймав послів гетьмана Б. Хмельницького.

З 1685 по 1688 р. замок зазнав найбільшої облоги військами Австро-Угорської імперії. Обороною замку керувала героїчна жінка – вдова князя Ференца І Ракоці – Ілона Зріні. Княгиня, за легендою, сама взяла до рук меч, і повела воїнів у бій. А її син Ференц II Ракоці у 1703 – 1711 рр. очолив визвольну війну угорського народу.

Чому ж замок отримав таку назву «Паланок»? Насправді так називалось селище поруч з фортецею, жителі якого могли ховатись у підземеллях, за валами та ровами.

Проте повстання угорського народу завершилось поразкою і з 1782 р. в замку функціонувала політична в’язниця Австрійської імперії. До закриття в’язниці (1903 р.) тут побувало понад 20 тис. ув’язнених. З цим місцем пов’язані долі таких видатних людей як поета Шандора Петефі, російського революціонера Бакуніна.

 На початку ХХ ст. і до 1938 р. в замку квартирували чехословацькі військові. А з 1944 р., після приєднання Закарпаття до України, радянська влада розмістила тут профтехучилище.

За нинішньої української реальності в замку розміщено історичний музей. В ньому експонуються зброя та інші предмети кам’ного, мідно-бронзового віку, художні полотна, ікони, виставки сучасного живопису.

2009 року Верховна Рада України прийняла постанову «Про заходи щодо збереження пам’ятки культурної спадщини замку «Паланок», яка зобов’язує Міністерство культури і туризму виділяти кошти для утримання замку.

На фоні суворих реалій економічного життя епохи капіталізму ліричним відступом для читача стане легенда з сивої давнини про колодязь на подвір’ї Паланку. Одного разу князь Коріатович наказав вирити криницю, щоб оборонці замку в разі облоги мали завжди чисту й свіжу воду. Проте скільки не рили копачі, вода на дні все не з’являлась. Аж одного дня завітав до князя чорт і запропонував угоду – мішок золота – і в колодязі з’явиться вода. Один з лицарів запропонував піти на хитрість, оскільки казна була порожньою – в мішечок поклали дві останні золоті монети, обдуривши так чорта розміром мішка. Той, з відчаю що його обдурили, стрибнув у колодязь і виє там досі.

Координати: 48°25′53″ пн. ш. 22°41′15″ сх. д.