Родове помістя мандрівника та етнографа Миколи Миклухо-Маклая розташоване, як не дивно, на території України – між селищем Гамарня та містом Малин. Матір Миколи Катерина (похована на малинському кладовищі) викупила цей маєток на початку ХХ століття в С. Маслова. Проте сам мандрівник рідко бував вдома. Будинок споруджений в стилі неоготики архітектором М. Казанським. Спочатку він був двоповерховим, потім добудували поверх та вежу, яка була зруйнована в роки Другої світової.
В будинку в Малині мешкав також брат Миколи Михайло – інженер, член Київського відділення Російського технічного товариства. Потім переїхав до Києва (1923 р.)
Сам же Микола Миклухо-Маклай був славетним мандрівником, етнографом, натуралістом. В 1871 – 1872 рр. він жив на о. Нова Гвінея. Досі один з берегів носить назву Берег Маклая. До 1880 року він об’їздив острови Мікронезії, Меланезії та Австралію.
З 1901 по 1903 роки в садибі розташовувалась редакція часопису «Киевская старина» – єдиного в країні літературного українознавчого видання, друкованого органу київської Громади. Згодом редакція була перенесена до Києва на сучасну вул. Червоноармійську.
З 1931 року в маєтку розташований Малинський лісотехнічний технікум (коледж). З 1986 року в ньому відкрита музейна експозиція, присвячена М. Миклухо-Маклаю.
Для нас цікавим є парк, де деревам вже по 500 років. В місті Малині встановлений пам’ятник, бюст та пам’ятна дошка Миклухо-Маклая.
Адреса: м. Малин, с. Гамарня, вул. Миклухо-Маклая, 1-10
Координати: 50°46’41.52”N, 29°10’32.16”E
Залишити коментар