В світі живуть багато різних та невідомих науці істот. І Україна в цьому не виняток. Хто б міг подумати, але ще не так давно, українські села дуже вже часто тривожила дивна істота, яку ототожнили з легендарною латиноамериканською «чупакаброю».
«Чупакабра» з іспанської перекладається як «козячий вампір» або «коза, що смокче кров» («chupar» – смоктати, «cabra» – коза). Вперше про чупакабру почали говорити в 1950-х роках в Пуерто-Ріко. Саме тоді знайшли кілька мертвих кіз з ознаками обезкровлення. З кожним роком все більше поширювалися легенди про страшну тварину-кровопивцю, яка час від часу про себе заявляла діями. Вона полювала вночі, нападала на свійських тварин та загадково зникала.
Так, в 1975 р. ця істота вкотре нагадала про себе в Пуерто-Ріко. На одній із ферм загинули дивним чином всі кури і всі вони були повністю обезкровлені.
До 90-х років ХХ ст. чупакабра мешкала лише в Пуерто-Ріко. Але вже в середині 90-х діяльність цього звіра поширилась на різні країни Латинської Америки ( серед них – Аргентина, Болівія, Бразилія, Гондурас, Домініканська Республіка, Мексика, Чілі та ін.) та США. Масово знаходились тіла кроликів, худоби, кіз, курей, свиней, собак з ознаками висмоктування крові. Деякі фермери заявляли, що бачили особисто чупакабру. При цьому їхні описи часто різнилися між собою.
Чутки про звіра-вампіра викликали істерію серед багатьох фермерів. Наприклад, жителі Пуерто-Ріко часто намагалися віднайти лігвище чупакабри. Якось вони навіть підірвали печеру, в якій ніби жила ця істота.
Всі спроби доказати існування чупакабри закінчувалися невдало. Тіла цих істот, знайдені фермерами, після наукового огляду виявлялися лисицями, собаками, вовками, койотами, які були підвладні або хворобі, або мутації. Втім з різних джерел став відмий всьому світові загальний вигляд цієї невідомої тварини. Чупакабру описували як великого страшну істоту висотою 130-150 см. Ноги Монстра мали по три великих пальці з довгими кігтями. Тіло нагадувало величезного вовка, але без шерсті, з товстою сірою або сіро-коричневою шкірою. В пащі тварюки були видні чотири ікла завдовжки 5 см. Але найбільше очевидцям запам’ятовувалися очі монстра – яскраво-червоні. Все ж для об’єктивності треба сказати, що ще в 1995 р. дехто описував чупакабру як двоногу істоту, подібну до рептилії. Втім незабаром про цей опис забули. Були також люди, що свідчили про схожість чупакабри з кенгуру. Були й версії про інопланетне походження цього чудовиська.
З іншої сторони, в 90-х роках чупакабра стала й надбанням масової культури американців. Про неї часто говорили ЗМІ. А сама істота стала героєм багатьох книг, художніх фільмів та мультфільмів. В Пуерто-Ріко та Мексиці на «чупакабрі» почали робити різноманітний бізнес(туризм, реклама тощо).
Як би там не було, але наслідки дій монстра-вампіра почула після Америки країни Європи й Азії. В ХХІ ст. Філіппіни, Киргизія, Росія, Україна та інші держави заявили про загадкову істоту-вампіра, схожу за повадками та зовнішністю на знамениту чупакабру.
Примітно, що з усіх європейських та азіатських держав Україна лідирувала за нападами чупакабри. Монстр проявляв себе практично в кожній області України. Перші згадки про нього в українських ЗМІ числились весною-осінню 2003 р. у зв’язку раптовим нападом на свійських тварин в Збаразькому районі Тернопільської області. В 2009-2010 рр. повідомлень про загадкову тварину, що висмоктує кров з задушених нею кролів та курей, значно побільшало. Неодноразово чупакабра появлялася героєм новин провідних українських телеканалів («1+1», «СТБ» та ін.). Наслідки полювання цього таємничого звіра першими відчули на собі крім Тернопільської – Львівська, Черкаська, Чернігівська, Київська, Рівненська, Харківська області. Пізніше додалися Волинська, Запорізька та Сумська області. В деяких районах звіра називали по своєму (наприклад в Рівненські області – «Містер»). З’являлася інформація й про напади на людей.
Багато очевидців впевнено заявляли, що бачили страховисько за зростом як людина та з довгими кігтями. Інші повідомляли про значно менший вигляд чупакабри. Деякі селяни казали, що вбивали чупакабру (точніше її дитинча). Але доказів цього не було. Говорили, що приїжджали якісь державні експерти, які забирали тіло істоти, а потім ніби його спалювали (боялись можливої хвороби тощо). Також траплялися різні фото мертвих чупакабри, схожих на покалічену собаку, тушканчика, кенгуру.
Науковці давно вже намагаються пояснити феномен «чупакабри та обезкровлення тіл». Реалістичною є версія про мух, які сідали на вразливі частини тіла (очі, вуха тощо) й об’їдали підгнивши тканину – звідси відсутність крові та сліди укусу. Все інше ж могло обростати вже фантазією людини. Втім ця гіпотеза пояснювала багато таких випадків з козами та худобою лише в Латинській Америці та США, але не в Україні.
Тому українські науковці висловили свої припущення стосовно «свого, місцевого» загадкового звіра.
О. Пономаренко, доцент кафедри зоології та екології Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара заявив, що згідно досліджень всі чупакабри виявились єнотами та лисицями, котрі втратили свій волосяний покрив внаслідок розвитку корости. Він також сказав і про надлишок слабких лисиць, які значно розплодилися за незалежної України. Саме вони ставали схожими після різних захворювань на чупакабру.
За іншою популярною версією, ці істоти можуть бути продуктом спарювання вовків та собак (забарвлення вовка, голова схожа на лисячу).
Третя версія – це здичавілі собаки, вовки та лисиці,вражені радіацією Чорнобильської зони.
Втім не треба забувати, про четверту версію. В Україні діє невідома досі науці істота, яка нічого спільного з американською «чупакаброю» може й не має. Але науковці про це намагаються не говорити. Занадто не люблять вони таких сенсацій та руйнування усталених поглядів про тваринний світ.
Щоб ми вже не говорили, але чупакабра стала часткою і нашої культури.
Залишити коментар