Єдиний львівський район, що зберіг свою стару історичну назву – Личаків. Він був заселений як передмістя Львова у XV ст. В той час цією місцевістю ходили купецькі каравани, по Глинянській дорозі. Назва «Личаків» пішла від німецького «Лютценгоф» (Lützenhof), адже тут жили німецькі колоністи. Інша теорія каже, що назва походить від слова «личаки», тобто солом’яного взуття бідного населення.
В XVII ст. на Личаках були досить дикі місця. Літопис розповідає, що 1674 року до намету короля Яна Собеського вбіг вовк та загриз вартового. Згодом прикрасою Личакова стали гарні сади, виноградники, що давали власні вина, які можна було сплутати з критськими чи іспанськими.
Одна з околиць Личакова мала назву Лоншанівка, оскільки тут мала маєток родина з Франції Лоншан (Лонгшамп) де Берьє. Їхні нащадки жили у Львові до Другої світової війни. Останнього з них – Романа – розстріляли німецькі нацисти 4 липня 1941 року.
1870 року сюди приїжджав австрійський імператор Йосиф II, якому сподобались ці мальовничі куточки. Імператор навіть полював тут, тому пагорби ще називали Кайзервальдом – «королівський ліс» з німецької. Як пам’ять про ці події була встановлена статуя Мінерви – до нашого часу не збереглась.
До 1915 року на частині Личакова ще були ліси, а після війни їх вирубали та збудували будинки, обсадили їх садами та городами. Нині Кайзервальд більш відомий як Шевченківський гай.
Залишити коментар