Є у Ратуші і ще один примарний мешканець. Його можна вважати першою в українській історії «жертвою трудоголізму». А діло було так: одного разу механічний годинник на ратушній вежі, що справно відбивали час кожні п’ятнадцять хвилин, несподівано замовк.
За скромними підрахунками чиновників, на ремонт був потрібний як мінімум рік. На цей час підшукали людину того, яка погодилась дзвонити в дзвони з потрібною періодичністю. Ним виявився деякий чернець.
Він оселився в Ратуші в крихітній комірці поряд з годинником. Як це часто буває, ремонт затягнувся на декілька років, але врешті-решт, механізм виправили. Коли це трапилось, чернець-трудяга, мабуть, від втрати сенсу життя, впав і помер.
Львів’яни говорять, що він віддав своє серце годиннику, і тепер щодня перевіряє роботу годинникового механізму. Можливо, саме тому годинник досі йде. Адже це – останній діючий механічний годинник в Європі (звичайно, якщо брати до уваги лише вежі).
Залишити коментар