Вважається, що Львів названий на честь Льва – сина засновника міста Данило Галицького. Але львів’яни люблять розповідати іншу історію.
Колись на місці нинішнього міста було село, а гори навкруги покриті густим лісом, в якому жителі ховалися у разі набігів ворогів. Але ось в лісі стали пропадати люди. З’ясувалося, що на них нападає величезний лев людожер. Паніка охопила жителів села, ніхто не наважувався ходити самостійно. Одного разу в корчмі з’явився хоробрий лицар, який сказав, що битиметься з левом, якщо ковалі йому викують такі міцні обладунки, щоб ніяка сила не могла їх зігнути. День і ніч працювали місцеві ковалі, але нічого у них не виходило. Почув про це мандрівник, що проходив через село.
Він сказав, що усі юні дівчата села повинні вколоти мізинець і крапнути по дві-три краплі крові в загальний чан, потім занурити в нього зброю і лати. Так і зробили. Лицар в зачарованих обладунках переміг лева і відрубав йому голову. Відтоді гора, де усе це сталося, стала називатися горою Льва, а пізніше так стало зватися місто, що виросло біля її підніжжя. Живого лева лицар переміг, але по усьому місту «оселилися» його кам’яні брати. Говорять, якщо той, хто приїхав, зможе налічити двісті левів, то його бажання обов’язково збудеться.
Починайте відлік від Ратуші, і вперед до виконання заповітного бажання!
Залишити коментар