Місто Львів по-праву вважають одним з найстарших й найзагадковіших в Україні. В ньому є містичні особливі місця, про які віками складаються легенди. Гріх бути у Львові і не сходити на Личаківський цвинтар. Будьте певні, Ви причаруєте найвибагливішого співрозмовника, якщо по дорозі кладовищем розповісте декілька з нижче наведених містичних історій.
Одна з таких – про самотню жінку в чорному одязі, що блукає Львівською вулицею Мечникова поблизу кладовища. Місячною ночі один юнак, йдучи повз ці місця, хотів допомогти одинокій пані. Коли та обернулась, то парубок побачив, що в неї немає обличчя. Злякавшись, він побіг, наткнувся на карету, та й тут чекало лихо – кучер був так само безликий. Геть остовпівши, хлопець дивився, як пані в чорному сіла до карети та поїхала до кладовища.
Крім дивної дами, на Личаківському цвинтарі є склепи, за якими шлейфами тягнеться недобра темна слава. І навіть недосвідчені в містичних справах відвідувачі обходять їх стороною. Таким є склеп Розалії та Ванди Замойських. Мати та дочка належали до багатої родини, проте трагічно загинули в пожежі 1902 року. Кажуть, у їх герметичному склепі досі чути, як дзвенять кайдани, на яких тримаються домовини.
Романтичним натурам сподобається історія про двох закоханих на Личаківському цвинтарі. Блукаючи між могилами, можна побачити монумент Артуру Гротгеру, створений за ескізом його коханої Ванди Монне, встановлений на її кошти. Вони познайомились на балу та часто гуляли по Личакову. Вони мріяли одружитися, мати сім`ю, прожити разом до старості, проте – не судилося… Митець повернувся до рідного Парижу, де в тридцять років помер від туберкульозу. Ванда віддала останнє, щоб забрати його тіла до Львова, та поховати в місці, яке вони так любили. Згодом жінка вийшла заміж, стала матір’ю, проте до самої смерті приходила на могилу Артура. Багато хто каже, що й нині можна зустріти двоє закоханих, що тримаються за руки, та коли підходиш до них – розчиняються в повітрі…
Якщо ця історія кохання лікує та надихає душі, то могила єпископа Миколи Чернецького, замученого репресивною системою Радянського Союзу, допомагає видужати тілу. До неї постійно навідуються паломники, приносять свічі, квіти, обвивають вишитими рушниками мальтійський хрест. На його могилку постійно доводиться підсипати землю, адже відвідувачі беруть її з собою, бо вона цілюща. Ходять легенди, що хворі видужують після відвідування єпископської могили.
Найлегендарніша панна, що мешкає на Личаківці – Реґіна Маяковська. Вона – львівська «спляча красуня» – надгробок зроблений у вигляді дівчини в натуральну величину. Вона спить, волосся розкидане по подушці, складки одягу плавно спадають на землю. Є декілька версій її долі – чи то вона була актрисою, що померла на сцені, захопившись роллю, чи то отруїла себе через кохання, чи померла від горя, втративши синів.
Погуляйте при можливості цим загадковим місцем, про враження розкажцть нам у коментарях!
Залишити коментар