Архіви

14 жовтня православні християни відзначають свято, прив’язане до певної дати – Покрову Пресвятої Богородиці. Ця традиція бере початок ще з козацьких часів, коли церкви козаків були присвячені саме Богородиці. З 1991 року саме на Покрову відзначається День українського козацтва. Цього ...

Читати далі

Ще одним кроком до незалежності України став виступ гетьмана Петра Мазепи проти імперського впливу Росії. На початку XVIII ст. Росія та Швеція вели Північну війну за вихід до Балтійського моря. На стороні Росії мали воювати й українські козаки. Кульмінацією воєнних ...

Читати далі

Ще один крок до омріяної незалежності Україна зробила за часів крзацької доби – XV—XVІІІ століття. Середньовічна Україна була розділена на шматки сусідами – Литвою, Річчю Посполитою, угорцями, з півдня наступали кочовики. Впали під тиском історичних подій великі князівства, Галицько-Волинське та Києвське. І ...

Читати далі

Козацькі байки та гумор, веселий музичний супровід, якісна графіка! Все це в короткометражному фільмі «Козацькі байки». Він став володарем гран-прі на ювілейному XV-му кінофестивалі «Запорізька Сінерама» та призу глядацьких симпатій. Учасник міжнародного кінофестивалю FIFES (м. Загреб, Хорватія), 44-го міжнародного кінофестивалю ...

Читати далі

Максим Кривоніс (бл. 1600 – 1648) – реєстровий козак, що вийшов на арену військово-політичної боротьби на початку визвольної війни українського  народу 1648 – 1654 років проти влади Речі Посполитої. Був одним з найближчих сподвижників гетьмана Богдана Хмельницького, який високо цінив ...

Читати далі

Капітуляцією реєстрового війська повстання 1637 – 1638 років не закінчилося. Повстанські загони продовжували діяти як на Правобережжі, так і на Лівобережжі. Один з них під командуванням Богдана Кизими налічував від 2 до 3 тис. осіб. Потоцький направив свої війська на ...

Читати далі

Антипольські настрої росли не тільки серед запорожців, а й серед реєстрового козацтва, яке навіть ціною видачі та страти ватажка Сулими полякам не домоглося для себе будь-яких привілеїв. Магнати і раніше гнобили реєстровців, захоплювали їхні землі і навіть вимагали від керівництва ...

Читати далі

У 1634 р. після завершення польсько-російської війни, в якій брало участь і 20 тис. козаків, польський уряд прийняв ряд рішень, спрямованих проти українського народу. Особливе місце при цьому відводилося боротьбі із Запорозькою Січчю, що грала все більш помітну роль у ...

Читати далі

Найважливішим наслідком Куруківській договору був остаточний розділ козацтва на дві групи. До першої відносилися реєстрові, заможні, які офіційно отримували права, вольності і дотримувалися переважно угодовської позиції по відношенню до польського уряду. До другої групи належали нереєстрові, «виписчики», непримиренно налаштовані до ...

Читати далі

Козацько-селянські повстання 90-х років XVI ст. поклали початок широкому визвольному руху й антифеодальній боротьбі в Україні. У першій половині XVII ст. основна маса українського народу – селяни, козацька голота, міські низи – рішуче і послідовно виступали проти польсько-шляхетського гніту. Звичайними ...

Читати далі

Серед козацьких мас і православного міщанства, що складався в братствах, почалася боротьба двох течій через ставлення до Польщі. Послідовники Сагайдачного вважали, що за допомогою компромісів можливо стримувати сильну Польщу в її рішучому наступі на права і вольності козацтва і на ...

Читати далі

На початку 1594 становище в Україні, особливо на Брацлавщині, загострилося у зв’язку з зовнішньою загрозою. Навесні очікувався напад татар, які за розпорядженням султана Османської імперії повинні були йти через Подолію в Молдову і Валахію для придушення антитурецького виступу воєводи Міхая ...

Читати далі

В останній чверті XVI в. в Україні відбувалися значні зміни суспільно-політичного та соціально-економічного характеру. Вони були тісно пов’язані з затвердженням польсько-шляхетського панування на українських землях після Люблінської унії 1569 р. між Литвою і Польщею, що завершилася утворенням Речі Посполитої, і ...

Читати далі

Ще в першій половині XVI ст. литовський уряд, оцінивши козаків як військову силу, здатну успішно боротися з татарами, зробило спробу використовувати їх на державній службі з охорони південних кордонів. У 1524 р великий князь Сигізмунд I Старий доручив київському наміснику ...

Читати далі

З самого початку свого існування Запорізька Січ була своєрідною військово-політичною організацією республіканського типу. Вищим органом влади на Січі була військова рада, яка вирішувала найважливіші питання військового та політичного характеру, про розділ земель, угідь та ін. Рада обов’язково збиралася тричі на ...

Читати далі

Пошук

Оголошення

Шукаємо авторів

Шукаємо авторів

Ми на Facebook