Архіви

Українська столиця не може похвалитися такими підземними ходами, як у Парижі чи в Римі. Але історія підземних комунікацій Києва також містить чимало цікавого і загадкового. Клювання здавна славився своїми підземними лабіринтами. Споконвіку сюди прагнули прочани з усіх куточків Русі, щоб ...

Читати далі

Сторінки ранньої історії слов’ян відкрилися лише в XX столітті і виключно завдяки археології. Як свідчать археологічні знахідки, що осіли в середньому Подунав’ї і долинах річок Влтави, Лаби (Ельби) і Морави слов’яни в V-VI століттях вступили в процес швидкого соціального, економічного ...

Читати далі

  Кожен народ на Землі колись цікавиться своїми коренями та задається  питаннями свого походження. У давніх скіфів людина, що не знала свій родовід до сьомого коліна, вважалася неповноцінною. А представники усіх древніх цивілізацій простежували своє походження мало не до створення світу, ...

Читати далі

Розглянемо давньоруські мечі, починаючи з їх найдавніших форм. Тип В. Мечі цього типу з нешироким перехрестям і простою трикутною головкою, прямокутною в поперечному перерізі. На голівці і перехресті мається поперечний ребристий виступ. Мечів типу А у нас три. Один з ...

Читати далі

Середньовічний меч – своєрідний символ феодального ладу, невід’ємна приналежність воїна-дружинника, могутня і дорогоцінна зброя. Починаючи з 70 – 80-х років ХІХ століття, стародавні мечі все частіше стали зустрічатись під час археологічних розкопок. Тоді ж вони отримали назву скандинавських або норманських. ...

Читати далі

Джерела феодальної епохи (Лаврентіївський, Іпатіївський літопис, повість Временних літ) приділяють воєнним подіям постійну увагу. Для Середньовіччя з його розвиненою феодальної військовою організацією і культом збройної сили це дуже характерно. Життя часто розглядалось літописцем як безперервна військова боротьба; шум битв і ...

Читати далі

Етнічна строкатість населення Київської Русі найсильнішим чином відбилася на нерівномірності територіального розподілу військового археологічного  матеріалу. Найбільша кількість зброї X ст. знаходиться в районах найдавніших києво-руських міст (Київ, Чернігів). Зброя з власне руських земель розподілена більш-менш однорідно, але серед неї зустрічається ...

Читати далі

У пропонованій статті простежується виникнення, розвиток, поширення і, якщо можливо, призначення та бойове використання стародавньої руської зброї. Для встановлення змін у розвитку середньовічної зброї та з’ясування причин цього необхідно простежити її еволюцію на досить тривалому відрізку часу – від до-монгольського періоду ...

Читати далі

В с. Копачів Обухівського району Київської області розташований славнозвісний розважальний парк «Київська Русь»  зі своєю знаменитою реконструкцією княжого дитинця Києва V-ХІІІ ст. Цей  унікальний парк був відкритий в 2010 р. завдяки роботі української благодійної організації «Слов’янський фонд». Всі, хто побував там, ...

Читати далі

Загостренне відчуття соціальної дистанції було взагалі властивістю середньовічного світобачення, в якому людина виступала не як індивід, не сама собою, а як представник тієї чи іншої суспільної групи, і соціальний статус постає на підмурівку статусу родового. У складній ієрархії понять більшої ...

Читати далі

Давид Ігорович, князь Володимир-Волинський та Дорогобузький, син Ігора Святославича, князя Володимир-Волинського, онук Ярослава Мудрого. Життєве кредо – підступність і зрада Народився в Володимир-Волинському близько 1055 р., після смерті батька залишився князем-ізгоєм (не володів містом). Втік з Турова в Тмутаракань, яку ...

Читати далі

Мстислав Данилович, Волинський князь, оборонець Волині від набігів татар, литовських племен та ятвягів, четвертий син Данила Галицького. «Він держав мир…» Замолоду брав участь у військових походах проти литовців і ятвягів разом із своїми родичами, волинськими та галицькими князями. Розширення території ...

Читати далі

Серед богів київського пантеону ім’я Симаргла найзагадковіше. Йдеться не стільки про опікунські функції, як передусім про морфологічну форму слова. В ній відчувається не властивий для українськоїмови збіг трьох приголосних, що вельми ускладнює вимову. Очевидно, саме ця причина призвела до того, ...

Читати далі

Серед київського Олімпу зайняла місце й богиня-жінка – Мокоша. Чим заслужила вона таку повагу у великого князя? Щоб відповісти на це запитання, мусимо проаналізувати тодішню як політичну, так і духовну ситуацію. Це слід зробити ще й тому, що дослідники досі ...

Читати далі

Почнемо з лінгвістичного аналізу цього ймення бога. Воно вільно розчленовується на два корені – “Стри” і “бог”.Але при уважнішому ознайомленні виникає чимало загадкового та незрозумілого. Хто в лінгвістів зможе точно розшифрувати перший корінь – стри? Що означає це слово? Багато ...

Читати далі

Пошук

Оголошення

Шукаємо авторів

Шукаємо авторів

Ми на Facebook