Архіви

Наступником гетьмана Івана Самойловича став Іван Мазепа (1687 – 1709) – один з видатних політиків козацької України. Влітку 1687 р. на річці Коломак, де розбило табір після невдалого Першого Кримського походу московсько-українське військо, за наказом боярина В. Голіцина відбулися вибори нового ...

Читати далі

Максим Кривоніс (бл. 1600 – 1648) – реєстровий козак, що вийшов на арену військово-політичної боротьби на початку визвольної війни українського  народу 1648 – 1654 років проти влади Речі Посполитої. Був одним з найближчих сподвижників гетьмана Богдана Хмельницького, який високо цінив ...

Читати далі

В березні 1654 р. 20-тисячна армія С. Потоцького почала наступ. З одного боку коронна армія спустошила, за словами літописця С. Величко, «майже всю Брацлавщину», з іншого, – Потоцький намагався схилити до зради уманського полковника І. Богуна, який, як відомо, відмовився ...

Читати далі

Події 1653 р. переконливо показали недієвість турецької протекції: лише невеликий загін (не більше 6 тис.) яничарів бився на боці Б. Хмельницького, кримський же хан дотримувався тактики ослаблення Польщі та України і регулярно зводив нанівець військові успіхи Війська Запорізького сепаратними угодами ...

Читати далі

Капітуляцією реєстрового війська повстання 1637 – 1638 років не закінчилося. Повстанські загони продовжували діяти як на Правобережжі, так і на Лівобережжі. Один з них під командуванням Богдана Кизими налічував від 2 до 3 тис. осіб. Потоцький направив свої війська на ...

Читати далі

Боротьба українського народу наприкінці XVI – першій половині XVII ст. не принесла бажаної перемоги. Польсько-шляхетському стану вдалося подолатии найбільші козацько-селянські повстання. Повстання носили стихійний, неорганізований характер. Сили селянства залишалися розрізненими, озброєні вони були значно гірше, ніж урядові війська. Хоча повстання ...

Читати далі

Антипольські настрої росли не тільки серед запорожців, а й серед реєстрового козацтва, яке навіть ціною видачі та страти ватажка Сулими полякам не домоглося для себе будь-яких привілеїв. Магнати і раніше гнобили реєстровців, захоплювали їхні землі і навіть вимагали від керівництва ...

Читати далі

Найважливішим наслідком Куруківській договору був остаточний розділ козацтва на дві групи. До першої відносилися реєстрові, заможні, які офіційно отримували права, вольності і дотримувалися переважно угодовської позиції по відношенню до польського уряду. До другої групи належали нереєстрові, «виписчики», непримиренно налаштовані до ...

Читати далі

Козацько-селянські повстання 90-х років XVI ст. поклали початок широкому визвольному руху й антифеодальній боротьбі в Україні. У першій половині XVII ст. основна маса українського народу – селяни, козацька голота, міські низи – рішуче і послідовно виступали проти польсько-шляхетського гніту. Звичайними ...

Читати далі

Серед козацьких мас і православного міщанства, що складався в братствах, почалася боротьба двох течій через ставлення до Польщі. Послідовники Сагайдачного вважали, що за допомогою компромісів можливо стримувати сильну Польщу в її рішучому наступі на права і вольності козацтва і на ...

Читати далі

На початку 1594 становище в Україні, особливо на Брацлавщині, загострилося у зв’язку з зовнішньою загрозою. Навесні очікувався напад татар, які за розпорядженням султана Османської імперії повинні були йти через Подолію в Молдову і Валахію для придушення антитурецького виступу воєводи Міхая ...

Читати далі

В останній чверті XVI в. в Україні відбувалися значні зміни суспільно-політичного та соціально-економічного характеру. Вони були тісно пов’язані з затвердженням польсько-шляхетського панування на українських землях після Люблінської унії 1569 р. між Литвою і Польщею, що завершилася утворенням Речі Посполитої, і ...

Читати далі

Ще в першій половині XVI ст. литовський уряд, оцінивши козаків як військову силу, здатну успішно боротися з татарами, зробило спробу використовувати їх на державній службі з охорони південних кордонів. У 1524 р великий князь Сигізмунд I Старий доручив київському наміснику ...

Читати далі

З часів Древньої  Русі на прикордонні півдня жили люди, яких називали по-різному: уходники, бродники, козаки, тощо. Йшли вони на Низ, щоб «ніхто голову не гриз». В степу вони полювали на дикого звіра, рибалили, збирали мед диких бджіл. Час ішов і ...

Читати далі

Історично склалося так, що в Україні інститути демократичного управління з’явилися набагато раніше, ніж у багатьох країнах Європи. Це нерозривно пов’язано з таким явищем як козацтво, адже останні обирали отаманів, осавулів, кошових. Українське козацтво ділилося на дві категорії: запорізьке і реєстрове. Запорізьке ...

Читати далі

Пошук

Оголошення

Шукаємо авторів

Шукаємо авторів

Ми на Facebook