Середні віки

Період Середньовіччя на українських землях охоплює часи Київської Русі, Великого князівства Литовського, Речі Посполитої (приблизно IX – XVI ст.)

З виходом Київського воєводства зі складу Великого князівства Литовського після Люблінської унії 1569 р. замок позбувся частини своїх земель і доходів. Також після унії на київські землі рушила купа шляхтичів, що отримували тут землі. Угіддя та озера київського замку починають ...

Читати далі

Сьогодні пропоную повернутися до подорожі Замковою горою міста Києва. Прогуляємось хронологічним періодом, коли фортеця перебувала на межі свого розквіту, а потім зазнала функціонального краху після Люблінської унії Великого князівства Литовського та Речі Посполитої 1569 р. Збільшення загрози для Європи з ...

Читати далі

Після походу хана Менглі-Гірея в 1482 р. Київ залишився без захисту та без замку. Влада князя литовського теж виявилась ослабленою, тому питання про відновлення фортеці на Замковій горі було одним з нагальних. Про будівельні роботи з відновлення нової фортеці ми ...

Читати далі

Головний замок Подніпров’я в XIV-XVI ст. періодично ставав притулком для жителів міста під час військової загрози. Крім того він був резиденцією литовських князів, а з 1471 р. – після остаточної ліквідації автономії Київського князівства в ньому повинні були проживати воєводи. ...

Читати далі

Так чи був на Замковій горі власне замок? Можу посперечатись, що це питання задавав собі кожен, хто бував на горі на київському Подолі. І уявіть собі – він був, дерев’яне укріплення, що слугувало для оборони та життя. Але повернімось трохи ...

Читати далі

На відміну від децентралізованої і ослабленої Польщі Росія була найбільш могутньою централізованою державою на сході Європи. Ще в XV — XVI ст. «російський народ у тривалій і самовід­даній боротьбі з татаро-монгольськими та іншими іноземними поневолювачами подолав феодальну роздроб­леність, відстояв свою ...

Читати далі

На Україну як і в інших країнах, з розвитком тор­гівлі і ремесла по містах розвинулися три відмінні одна від одної соціальні групи населення. Це були: 1) міська верхівка, аналогічна західноєвропейському патриціату і в зв’язку з цим іменована так в ряді ...

Читати далі

Загостренне відчуття соціальної дистанції було взагалі властивістю середньовічного світобачення, в якому людина виступала не як індивід, не сама собою, а як представник тієї чи іншої суспільної групи, і соціальний статус постає на підмурівку статусу родового. У складній ієрархії понять більшої ...

Читати далі

Згідно з історико-генеалогічнм дослідженням Л. Войтовича,  родоначальником династії князів Острозьких був онук Данила Галицького Василько Романович, який народився бл. 1256-1260 рр. і помер на початку 14 ст. Про його сина – першого острозького князя Данила Васильковича (рік нар. Невідомий – ...

Читати далі

Для того, щоб скласти уявлення про населення феодальних міст, його роль і питому вагу в житті всього суспільства, необхідно насамперед з’ясувати, скільки ж було міст і міських жителів, яким було співвідношення між міським і сільським населенням та якою була залюдненість ...

Читати далі

Відсутність окремих відомостей про кількість насе­лення по містах і селах утруднює визначення співвід­ношення, яке існувало між сільським і міським насе­ленням, однак скласти про це уявлення можна на під­ставі даних реєстру подимного 1640 р. Згідно з ними в 222 містах жило ...

Читати далі

Магнатський рід гербу Шренява став відомий у політичних колах Речі Посполитої в XV- на початку XVIст. Прізвище походить від місцевості Любомир над р. Страдомкою в Бохенському повіті. Сини Єжи-Себастіана Любомирського започаткували чотири гілки Дому Любомирських. Представники ланчуцької гілки пізніше володіли ...

Читати далі

Князь Михайло Любомирський (1752-1825) – генерал-майор коронних військ,кавалер ордену Білого Орла та ордену Св. Станіслава, який увійшов в історію міста як великий його опікун і завзятий господар. Вже в 24 роки князь Михайло став полковником, а в 28 років –шефом регіменту (полк) Острозької ...

Читати далі

Рід князів Сангушків Литовсько-український князівський магнатський рід гербу Погоня, що походив від князя Сангушка (від його імені походить назва роду) сина князя Федора (брат Ягайла — пізніше Володислав ІІ Ягайло), внука великого князя литовського Ольгерда, правнука великого князя литовського Гедиміна. З ...

Читати далі

Звитяжний лицар князь Федір Данилович Острозький (1360 -1441) Захисник православ’я на Волині, звитяжний воїн у боротьбі проти посягань на землі рідного краю і православну віру.  Вперше  згадується 1385 р. в дарчій грамоті на отримання маєтку Бродів. У 1386 р. польський король ...

Читати далі

Пошук

Ми на Facebook